Чи часто вам доводилось зриватися на крик в спілкуванні з дитиною? Що поробиш, іноді так непросто знайти порозуміння з дуріючим малюком. Особливо якщо крім дитячих примх вас турбують ще багато домашніх і робочих проблем. Але крик – це прояв вашої слабкості, а не авторитету. І його ефективність у вирішенні «дитячих» питань падає раз по раз.
«Так, якщо…» замість «Ні».
Сказати традиційне «ні» – все одно, що зняти малюка з запобіжника. Заборона «в лоб» може спровокувати істерику, особливо, якщо дитина зголодніла або втомилася. В якості альтернативи говоріть «може бути» або «так, якщо…». Це ефективніше, ніж нескінченні заборони.
[ada1]
Якщо малюк просить піти гуляти прямо зараз, ви можете відповісти: «Підемо, якщо ти швиденько прибереш іграшки». Це допоможе мотивувати його на прибирання, яке в іншій ситуації він розтягнув би на весь день. Тут важливо, щоб дорослі самі виконували свої зобов’язання. Якщо малюк впорався з іграшками – одягаємося і виходимо, без відмовок і зволікань.
“Вибач”.
Будь-хто може помилятися. Навіть батьки. Проблема в тому, що ми готові принести свої вибачення родичам, друзям, колегам по роботі, але тільки не власним дітям. Але ж вони потребують ввічливості не менше ніж дорослі. Це моделює шанобливе ставлення до оточуючих. Дітям дуже потрібно бачити саме таке спілкування – хороший зразок поведінки в майбутньому, а ще допомагає зрозуміти, що ніхто в цьому світі не ідеальний.
«Стоп».
Сигнал, який зупиняє дитину і перериває її дії, які ми хочемо припинити, і підказує, що робити замість цього. Якщо діти носяться по квартирі, марно читати нотації, досить вимовити: «Стоп!» І дати інструмент: «Сядьте за столом і складіть пазл».
Домовтеся з малюком заздалегідь, що «стоп, гра!» діє на всіх без винятку при будь-яких обставинах: всі дії припиняються. Але не зловживайте договором, користуйтеся цією фразою, тільки якщо гра втрачає правила, стає небезпечною, неприємною, занадто гучною. Якщо ви станете перевищувати свою владу і говорити «стоп» без вагомих підстав, малюк перестане реагувати на це слово.
“Ми вчимося”.
Якщо дитина робить помилку, на допомогу приходить фраза: «Нічого страшного – ми всі вчимося!» Вона ж стане в нагоді для захисту від косих поглядів, від людей, які осудливо дивляться на вас разом з дитиною. Зрештою, вони теж не ідеальні і часто допускають промахи.
“Ти можеш!”
Нагадуйте про це дитині, коли вона сумнівається в своїх силах. Невдача – це лише сигнал про те, що малюк доб’ється бажаного результату, якщо докладе трохи більше зусиль, потренується. Переконайте малюка в тому, що ви впевнені в його здібностях. І обов’язково відкрийте секрет: багато з того, що ви зараз самі робите з легкістю, колись потребувало від вас дуже багато старань.
«Завжди!»
Тож не дивно, що там, де діти, завжди гамірно і неспокійно! Трапляються істерики, прибираються подалі солодощі, скасовуються розваги. Але деякі речі повинні залишатися недоторканними. І ваша любов до дитини – в їх числі. Дуже важливо, щоб малюк був упевнений в цьому, особливо в ті дні, коли щось йде не так, ви роздратовані, ваші сили закінчуються.
