Як навчити малюка користуватися горщиком? У наш час, коли багато немовлят ростуть в одноразових підгузках, мами довго намагаються не думати про те, як і коли відбудеться перехід від підгузків до горщика. Але час іде, і… треба щось робити!
Багатодітна мама Олена Данилова розповідає просто і розкладає по поличках: коли, чому і як дитину привчити до горщика, не прищепивши неприємних відчуттів, страху, тривожності. У якому віці це відбувається найпростіше, навіть якщо ви не займалися з висаджуванням від народження? Досвід Олени показує, що якщо ви почнете між 9 – 18 місяцями, то це буде не так вже й складно. Звичайно, тут головна роль відводиться мамі: вона контролює, як малюк навчається контролювати.
Клієнт дозрів? Що кажуть психологи
Якщо вам ліньки весь час перевіряти, питати і висаджувати, чи у вас немає добре сформованого бондингу і ви «тренуєте» дитину через силу, то краще почекати. Тим більше, що багато сучасних психологів наполягають на індивідуальному підході, кажуть, що кожен малюк дозріває для горщика в якийсь свій час, і радять не поспішати прощатися з підгузками. Пам’ятайте, що дитина насамперед повинна навчитися розуміти, коли вона хоче в туалет, і вміти стриматися доти, доки не дістанеться горщика.
Коли ми хочемо в туалет, від сечового міхура через хребет до мозку надходить сигнал про те, що сечовий міхур наповнений. Але ці зв’язки між хребтом та мозком повністю встановлюються лише до двох років. Зверніть увагу на те, що м’язи, що контролюють сечовий міхур і пряму кишку, у дитини розвинуться до 18 місяців. Логічно розпочинати тренування в районі півтора року, щоб малюк, так би мовити, розумів, про що йдеться.
Пам’ятайте, що будь-які зміни (стрес, переїзд, хвороба) можуть спричинити регрес у освоєнні горщика. Раптова відмова від горщика, какння та пісяння в штанці або на підлогу можуть бути викликані кризою трьох років.
Український психолог Світлана Ройз окреслила ознаки готовності до горщика: дитина вміє сидіти, ходити, присідати; у неї регулярний сформований стілець; встає сухою після денного сну, залишається сухою 3-4 години; показує, що хоче в туалет; наслідує батьків; їй некомфортно у мокрих чи брудних штанцях
Покрокова інструкція від лени Данилової
Як тільки ви вирішили, що дитина готова, і починаєте привчати її до горщика, перестаньте використовувати одноразові підгузки в принципі. Можна залишити собі для страховки багаторазові підгузки на сон та прогулянку. Але краще відмовитись і від них теж. Взимку це проблематично (тому краще привчати влітку). У теплу пору року краще брати на вулицю одяг для перевдягання. На вулиці стільки всього цікавого, не хочеться витрачати час на перевдягання: після пари казусів малюк швидше навчиться проситися. І взагалі, якщо ми вже вчимо контролювати себе, то нехай все буде по-чесному, без обману. Дитині важливо знати, що вона контролює процес. А якщо час від часу все ж таки надягають підгузник, значить, його здатність контролю викликає у батьків сумніви.
Горщик обов’язково завжди повинен стояти в тому самому місці. Жодних перетягувань з кімнати в кімнату! Строго на тому самому місці! Щоб дитина завжди знала, куди бігти, а не металася в паніці і, не знайшовши горщика, не робила б своїх справ у штани. Відмінне місце – у коридорі навпроти санвузла. Якщо це, звичайно, не заважає ходити коридором. Погані варіанти – у самому туалеті або у ванній, тому що там буває зайнято, а малюк чекати не може! До місця встановлення горщика має бути легко дістатися з усіх кінців квартири. Якщо у вас велика квартира, то можна мати два горщики в різних кінцях. Так само і в будинку на 2-3 поверхи – по одному горщику треба мати на кожному поверсі.
Небажано ставити горщик у спальному приміщенні і зовсім неприпустимо – на кухні.
Важлива умова – правильний горщик. А саме – зручний! Горщик повинен бути з гладкими широкими краями (не різати ніжки та попку), з глибоким резервуаром, щоб попка не впиралася в купку, вибачте за подробиці. Горщик вибирайте зручний в догляці (чим складніша конструкція, тим важче її доглядати). Непогані горщики зі стільцями та знімними резервуарами. Але краще цілісний. При виборі пам’ятайте: правильна посадка – при якій малюк може поставити ніжки по сторонах від горщика, а не сидіти на ньому, як на кріслі, виставивши ноги вперед.
Якщо малюк таки зробив калюжку або купку на підлогу, його не можна лаяти! Спокійно скажіть: «Пісяти (какати) треба в горщик. І горщик стоїть на місці, і ти міг сам його там знайти. Або просто сказати: “Мамо, а-а!” — або щось у цьому дусі. Якщо ви завжди будете спокійні і впевнені в тому, що дитина впорається, то так і буде!
Одяг, в якому ваш малюк ходить у квартирі, по можливості повинен бути мінімальним, вільним. Це, до речі, і для здоров’я корисно — хай загартується. Все має легко зніматися самою дитиною. Небажані штанці з лямками, пишні спідниці та сукні. Найкраще – труси. Причому переважній більшості дітей набагато зручніше зняти труси з ніжок зовсім і сидіти, вільно розставивши ніжки: таке положення ще й найстійкіше (малюк не впаде) і фізіологічне для «великих» справ. Якщо одягу багато, то він заважає.
Ласкаво, без натиску пропонуйте дитині спробувати зробити свої справи. При відмові не варто наполягати. Добре висаджувати після сну, перед їжею, після їди, перед прогулянкою, після прогулянки. Ну і ще приблизно раз на півгодини – тобто майже весь час протягом дня. Рано чи пізно ви почнете «попадати» у потрібний час, і малюк стане хоч іноді використовувати горщик за призначенням. Тоді дитину треба похвалити!
Добре, якщо малюк кілька разів побачить, як інші діти сидять на горщику і що вони роблять свої справи саме в горщик. За компанію все простіше. Та й найкращий приклад сидіння на горщику може показати малюкові лише інша дитина.
Коли малюк сидить на горщику, його треба чимось зайняти, інакше він тут же схопиться, не зробивши своїх справ. Можна посидіти поруч і почитати книжку, можна просто дати дитині улюблену пірамідку — все залежить від вашої дитини. Це має тривати не більше 5–7 хвилин. Якщо за цей час процес не пішов, значить, треба витримати паузу і спробувати ще раз пізніше.
