Формування звуковимови у дітей відбувається поступово. Дитина спочатку засвоює ті звуки, які легкі для вимови, а більш складні в артикуляційному відношенні звуки з’являються пізніше. У перші місяці дитина вимовляє звуки мимоволі. Звуки, вимовлені дитиною в цей період, нечіткі, інколи вони навіть відсутні в її рідній мові, а деякі з них неможливо відтворити. Діти різних національностей в цей період вимовляють однакові звуки незалежно від того, яку мову вони надалі засвоять. Однак потім малюк починає вимовляти лише ті звуки рідної мови, на якій говорять оточуючі його люди.
- 1-2 міс. – дитина вимовляє: “а, е, о, у”.
- 2 міс.- вона пов’язує ці голосні з приголосною “х” (ха, хе, хо, ху).
- 3 міс. – починає видавати звуки, подібні звуку “ф”, “с”, “в” або англійській фонемі “th”.
- 3-6 міс. – звуки, що видаються немовлям, поки залишаються гортанними, без участі губ і язика.
- 7-12 міс. – з голосних найчастіше вимовляється звук “а”, з приголосних в основному звуки “п, б, м, к, т” і деякі інші. Проте ці звуки ще недостатньо стійкі і вимовляються лише в невеликих звукосполученнях.
- 12 міс. – дитина вимовляє голосні “а, у”, і, деякі приголосні: “м, п, б, н, т, д, к, р”, причому одні діти вимовляють більшу кількість звуків і більш виразно, інші — менше і менш чітко.
- 1-2 р. – діти досить чітко починають вимовляти такі голосні звуки, як “а, у, і, о”, але звуки “и, е” замінюють звуком “і”; більшість приголосних малюки ще або зовсім не вимовляють, або вимовляють неправильно, замінюючи їх більш простими в артикуляційному відношенні звуками. Ряд твердих приголосних замінюють м’якими.
В основному це стосується до передньоязикових звуків “г, д, с, з” («дяй» замість дай, «сянки» замість санки). Відсутні також шиплячі звуки, звуки “л, рь, р”. - 2-3 р. – правильно вимовляються звуки “п, пь, б, бь, м, мь, ф, фь, в, вь, т, ть, д, дь, н, нь, сь, ль, к, кь, г, гь, х, хь”. Фізіологічні недоліки – свистячі, шиплячі, “р, рь, л”. Можливі заміни на більш прості або пропуск цих звуків.
- 3-4 р. – звуки “с, з, ц” замінюються на “ть, сь, зь, т”. Шиплячі звуки можуть пропускатися, або замінюватися на свистячі звуки. Звуки “л”, “р” або ігноруються, або замінюються на “ль, й”.
- 4-5 р. – практично всі звуки мовлення вимовляються правильно. Винятки: звуки “ч, ц”, які можуть пропускатися або замінюватися на “ть, с, щ”. Можуть бути відсутні звуки “р, л” або замінюватися на “й, рь, ль”.
- 5-6 р. – діти повністю оволодівають правильною вимовою.

Розглянемо окремо етапи формування важких звуків
Звук С
Твердий звук [С] з’являється у дітей у віці 2 – 2,5 роки. Можуть бути заміни [С] – [Сь], міжзубна або призубна вимова. До чотирьох років діти засвоюють вимову твердого звуку С (проте можливі заміни і пропуски). До п’яти років, як правило, закріплюється вимова звуку [С]. Іноді спостерігається змішання звуків [С-З], [С-Ц], [С-Ш] та ін. В старшому дошкільному віці потрібно продовжувати роботу над чіткою і виразною вимовою цього звуку.
Звук З
З’являється звук [З] на другому році життя. В основному дитина замінює його м’яким варіантом: “зяйчик” (зайчик). До кінця третього року у дитини з’являється твердий звук [З], однак може бути змішання артикуляційно близьких звуків: «жук» – «зюк», «зуби» – «суби». До кінця четвертого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють цей звук.
Звук Ц
Засвоєння звуку [Ц] проходить такі проміжні звуки: ти-сь-з-тс-тц (тіпця – сіпця – ціпця). Ця система замінників не є обов’язковою для всіх дітей. На третьому році життя у дитини може бути ще відсутнім твердий звук [Ц] і замінюватися звуком [Ть] або Сь. До кінця третього року цей звук з’являється у деяких дітей, а до чотирьох років диференціюється і вимовляється правильно більшістю малюків.
Звук Ш
Шиплячий звук [Ш] з’являється зазвичай на третьому році життя. Але він ще дуже нестійкий. Багато дітей змішують його з свистячим [С] («суба» замість «шуба»). У деяких дітей 4-5 років може спостерігатися неправильне формування звуку: бічне, нижнє та ін. Не завжди чітко диференціюється у мовленні. Може замінюватися не тільки свистячими, але і звуками [Х] і [Ф]. До 5-6 років вимова досягає досить високого рівня.
Звук Ж
З’являється у 2 роки 3 місяці. Деякі діти вимовляють його відразу вірно, але більшість замінюють свистячим: «зук» замість «жук». У 3-4 роки більшість дітей засвоюють правильну вимову звуку [Ж]. До 4-6 років звук зазвичай чистий, але іноді діти відчувають утруднення при вимові слів, насичених свистячими і шиплячими звуками.
Звук Ч
З’являється у 2 роки 3 місяці. Але деякі малюки замінюють його відповідним твердим свистячим: “цовен” замість “човен”. В 4 роки більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук [Ч]. Виникають труднощі при вимові слів, насичених одночасно шиплячими і свистячими звуками. У 5-6 років [Ч] вимовляється чітко. Але може спостерігатися змішання ч-ц, щ-ч. Необхідна робота з розвитку фонематичного слуху.

Звук Щ
У деяких дітей з’являється у 2 роки 3 місяці. Але більшість ще не вимовляє шиплячий, замінюючи його твердим свистячим: “састя” замість “щастя”, “савель” замість “щавель”. У 4-5 років може спостерігатися зворотна заміна, коли звук [Щ], який знову з’явився, вимовляється і в тих словах, де його вживання недоречно. До 5-7 років закінчується засвоєння шиплячого [Щ]. Але може бути і змішання: щ — ч, щ — сь.
Звук Л
М’який звук [Л’] з’являється на другому році життя. В 3 роки діти замінюють м’яким [Л’] відсутні звуки [Л], [Рь], [Р] Іноді замінюють [Л’] звуком [Й]: «гойова» (голова). До чотирьох років з’являється звук [Л], але іноді діти замінюють його на [Л’]. У 5-6 років поліпшується вимова, але можуть бути труднощі у вживанні слів, насичених одночасно звуками [Л] і Р.
Звук Р
Твердий звук [Р] з’являється у дітей в 2 — 2,5 роки. Процес засвоєння звуку [Р] відбувається через наступну систему замінників й-ль-л-рь-р (риба — либа). Дана система замінників не є обов’язковою для всіх дітей. У більшості дітей в 4 роки може спостерігатися заміна сонорного звуку [Р] на [Й] або [Ль]. До кінця п’ятого року більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук [Р]. Деякі діти не в силах викликати вібрацію кінчика язика і вимовляють [Р] як гортанний («французький») звук.
Отже, формування вимови відбувається поступово в процесі розвитку дитини. Якщо вона в 3-4 роки не вимовляє звук [Р], то у Вашого малюка немає жодного дефекту, це фізіологічна норма. Якщо цього звуку немає в 5 років, то це вже привід звернутися до логопеда. Успіхів Вам і Вашим діточкам в освоєнні звуків української мови.





