Ми всі чогось очікуємо від наших дітей, але іноді наші очікування завдають більше шкоди, ніж користі. Чого ж не варто чекати від дитини?
Не чекайте, що ваші діти весь час будуть хорошими
Чекати від дітей, щоб вони були «хорошими», немає сенсу. Ніхто не може бути добрим постійно. Важкі дні трапляються у кожного. Усі ми іноді не робимо того, що мали б. І в будь-якої людини бувають дні, коли все йде не так.
Очікуючи від дітей, щоб вони були хорошими, ви тим самим заважаєте їм зрозуміти, що від них насправді потрібно.
Як краще діяти:
Дайте дітям зрозуміти, що саме по-вашому означає «бути добрим». Наприклад: «Я хочу, щоб ти поділився своїми іграшками із сестрою». Замість того, щоб говорити: «Молодець, хороший хлопчик», скажіть: «Дякую за те, що почитав братику», або «Дякую, що сам прибрав свої іграшки».
Ніхто не здатний постійно поводитися добре, так що давайте дітям поблажки. Дивлячись іноді крізь пальці на погану поведінку дітей, коли вона особливо не шкодить ні дитині, ні оточуючим, ви тим самим створюєте здоровішу атмосферу в сім’ї.
Не чекайте, що ваші діти будуть поводитися по-дорослому
Діти – це цілий світ. Зараз вони поводяться як янголята, а через хвилину вже доводять вас до нервового зриву. Вони то цікаві, то тихі, то пустотливі. Це нормально для їхнього віку. Дітям потрібно досліджувати світ, експериментувати з ним, дуріти і радіти. Не заважайте їм.
Як краще діяти:
Пам’ятайте, діти мають бути дітьми.
Будьте особливо уважні до тих дітей, які поводяться доросліше за свій вік. Адже те, що ваш малюк поводиться доросліше, не робить його дорослим.
Не чекайте, що ваші діти будуть схожими на інших дітей
Якщо ви помітили, що ваш син більш прямолінійний, а дочка більш стримана, ніж інші діти, або що ваша дочка найвища/найменша дівчинка в класі – нічого страшного. Свідомо чи несвідомо ми всі порівнюємо наших дітей з іншими дітьми. Однак порівняння, сказані вголос, вже завдають дитині і вашим стосункам з нею шкоди.
Доведено: якщо ви порівнюєте старших дітей з молодшими, піднімаючи одного і принижуючи іншого, та дитина, порівняння для якої було не на краще, отримує психологічну травму. Коли ж ми порівнюємо наших дітей з іншими, і порівняння не на їхню користь, ми надсилаємо їм повідомлення, що вони недостатньо хороші. Ми говоримо їм, що вони повинні прагнути бути кимось іншими, не самими собою.
І навпаки, коли ми при порівнянні з іншими дітьми піднімаємо своїх дітей, ми вчимо їх, що вони повинні бути кращими за інших, замість того, щоб навчити їх бути кращою версією самих себе. Коли ваш син, не особливо намагаючись, досягає посереднього результату, і ви приймаєте це просто тому, що це середній рівень його однолітків, то ви тим самим посилаєте йому повідомлення, що докладати мінімальних зусиль нормально.
Як краще діяти:
Покажіть своїй дитині, що ви очікуєте від неї, щоб вона викладалася на повну, але не чекаєте, щоб вона стрибнула вище голови.
Зосередьте увагу на сильних та слабких сторонах вашої дитини та не звертайте увагу на провали чи досягнення її друзів.
Пред’являйте дитині реалістичні очікування. Доведено, що високі очікування допомагають дітям благополучно розвиватися та розкривати свої здібності.
Не чекайте, що ваші діти відповідатимуть чужим уявленням
Чи помічали ви, що по-різному реагуєте на поведінку вашої дитини в залежності від того, чи ви в компанії чи наодинці, у колі сім’ї?
Багато наших батьківських звичок продиктовані впливом нашого оточення. Ми можемо бути не згодні з деякими соціальними або навіть сімейними нормами та цінностями, проте намагаємось нав’язати їх нашим дітям — навмисне чи ненавмисно.
Як краще діяти:
Повірте в те, що ви досить добрий батько/мама, і будьте готові відстоювати свій шлях виховання дітей. Пам’ятайте, що ваші діти навчаються, дивлячись на вас. Коли ви відстоюєте свої переконання, ви тим самим навчаєте своїх дітей, що й їхні переконання значущі та цінні.
Визнайте, що ваша дитина – індивідуальність і має свої права.
Сформулюйте свої власні батьківські пріоритети та цінності та дотримуйтесь їх.
Не чекайте від своїх дітей, що вони відрізнятимуться від вас
Діти, особливо малі, — продовження своїх батьків.
Якщо діти в сім’ї бачать, що батьки ощадливі, вони з ймовірністю теж будуть ощадливими. Якщо батьки бачать у всьому негатив, у дітей також формується песимістичний погляд на світ. Якщо діти чують, що батьки кричать, коли зляться, вони вирішують, що крик – це прийнятний спосіб виражати емоції.
Як краще діяти:
Не вказуйте дитині, як вчинити в тому чи іншому випадку, а покажіть їй це на власному прикладі. Діти погано слухаються старших, але завжди чудово їх наслідують.
