І справді, чому? Адже немовляті зовсім нема на що скаржитися, його поки що оточує абсолютний комфорт.
Діти багато чому навчаються ще до народження. Наприклад, ковтати, смоктати пальчик – ці навички їм дуже стануть у нагоді в перші ж хвилини життя. Малята вчаться реагувати на різні стимули: починають впізнавати голос мами, розуміють, коли на них направлено джерело світла, лякаються гучних звуків, відчувають вібрацію та дотик до живота, роблять сальто, коли хочеться рухатися. Все це вчені дізнавалися, аналізуючи записи УЗД. А ще діти починають плакати задовго до народження.
Як загалом можна було це з’ясувати? Адже у животі у мами малюк оточений амніотичною рідиною, яка надійно захищає його від вірусів, бактерій, зовнішніх подразників та всіляких бід. Така собі водяна колиска, які вже тут сльози. Втім, плач – це не лише сльози. Вони у малюка з’являться лише за місяць-півтора після народження. Є й інші ознаки, що дитина саме плаче: вона хмуриться і робить характерну гримаску, відкриває рот і смикає підборіддям так, ніби робить переривчасте судомне зітхання, як при схлипуванні, а на видиху робить паузу, ніби заспокоюючись.
Для цього явища вчені вигадали спеціальний термін — неонатальний крик. Відрізняється він від крику після народження тим, що малюк поки що не вміє видавати звуки. До речі, в одному випадку дослідження показало, що дитина почала плакати в той момент, коли почалися пологи – це була його реакція на перейми і дискомфорт, пов’язаний з ними.
Насправді плач — це дуже важлива дитяча навичка. Для того, щоб заплакати, потрібно, щоб злагоджено працювали відразу кілька систем організму. Адже у плачі беруть участь і м’язи, і подих. Тому плач – важлива віха у розвитку плода. Ця здатність означає, що його мозок, нервова система працюють і розвиваються як слід, без відхилень.
Крик означає, що малюк уміє:
- розпізнавати зовнішні подразники,
- ділити подразники на потенційно небезпечні, тобто негативні, та безпечні,
- реагувати на стимули у різний спосіб: від руху до спроби покликати на допомогу.
- «Плач — це механізм виживання у буквальному значенні слова. Він гарантує, що дитина зможе дати зрозуміти, що їй погано, некомфортно, їй потрібна допомога», — кажуть вчені.
Цю навичку – плач – малюк освоює ще на 20-му тижні внутрішньоутробного розвитку. До цього моменту він уже вміє координувати дихальні рухи, рухати щелепою, тремтіти підборіддям, витягувати язичок і ковтати. Крім того, діти, які народилися передчасно, теж уміють плакати. Навіть ті малюки, які з’явилися на світ на 24-му тижні, вже можуть видавати відповідні звуки та реагувати на шум із навколишнього середовища.
Правда, мама ніяк не може відчути дитячий плач у животі, на відміну від дитячої гикавки. Його можна побачити тільки на УЗД, але ймовірність, що вам вдасться спіймати саме цей момент, невелика. Адже у дітей дуже багато важливих справ, якими вони зайняті у маминому животі, і плач — лише одна з них.
