Які у вашої дитини будуть очі – мамині чи татові? А волосся? А вуха?.. Чи можна взагалі передбачити, як виглядатиме ще не народжений малюк?
Хлопчик чи дівчинка?
Хто народиться – хлопчик чи дівчинка, залежить від батька. Точніше, від того, який із його сперматозоїдів запліднить яйцеклітину. У половині сперматозоїдів міститься X-хромосома, її злиття з яйцеклітиною призводить до народження дівчинки; в іншій половині – Y-хромосома, що програмує появу хлопчика.
Хлопчиків з’являється на світ трохи більше – очевидно, тому, що вони тендітніші і менш стійкі до хвороб. Вразливість хлопчиків, до речі, також пов’язана з Y-хромосомою. У дівчинки, якщо вона отримала якийсь пошкоджений ген у X-хромосомі від одного з батьків, його дія компенсується здоровим геном з іншої X-хромосоми. У хлопчиків гени не дублюються, тому природа і створює їх із запасом.
Але перевага така незначна, що ми не погрішимо проти істини, якщо скажемо: у кожного з нас однаковий шанс отримати у спадкоємці сина чи доньку.
Сірі чи карі?
Нас ще в школі вчили, що гени бувають слабкі – рецесивні та домінуючі. Ген блакитноокості – слабкий (рецесивний); ген кароокості – сильний, домінуючий. Якщо дитина отримає від одного з батьків ген блакитноокості, а від іншого – кароокості, очі у нього будуть карі. Тільки як вгадати, який ген передасть кожен із батьків, якщо у них цих генів по два?
Стандартна схема успадкування виглядає так: наприклад, обоє батьків з карими очима, але несуть у собі ген блакитноокості. Значить, у цієї пари 3 шанси з 4 народити карооку дитину і тільки один шанс – блакитнооку.
Якщо дотримуватися цієї методики, у блакитнооких батьків ніколи не може вийти карооких дітей. Адже кожен з них несе в собі лише рецесивні гени. Але генетики знають, що це не так. Дуже рідко у блакитнооких батьків все ж таки народжуються малюки з карими очима.
Пояснення в тому, що, виявляється, за будь-яку ознаку у нас відповідає не по одному гену з боку кожного з батьків, як раніше думали вчені, а ціла група генів. А іноді один ген відповідає одразу за кілька функцій. Ось і за колір очей відповідальний цілий ряд генів, які щоразу поєднуються по-іншому.
І все-таки найпростішу закономірність кольору очей можна простежити. Батькам із чорними-чорними очима чекати блакитнооких дітей ні звідки. У власників карих, горіхових і медових очей цілком можуть бути блакитноокі діти, але найчастіше виходять кароокі. Сіроокі та блакитноокі пари з великою часткою ймовірності отримають таких же діточок.
Прямі чи кучеряві?
Світле волосся – також рецесивна ознака. Якщо мама і тато світловолосі, і малюк буде блондином. А якщо один із батьків з темною шевелюрою, а інший зі світлою, волосся у спадкоємця буде темним або середнього відтінку між кольором волосся тата і мами. Тільки врахуйте, що нащадки східних слов’ян всі в ранньому дитинстві бувають світленькими, і тільки до 10-12 років волосся у них набуває того відтінку, який і залишається аж до появи сивини.
Кучерявість – домінуюча ознака. Якщо хоча б у одного з батьків волосся в’ється, дитина з великою ймовірністю теж буде в кучерях або хоча б з хвилястим волоссям.
Матусин синочок
Популярна думка, що дівчатка частіше схожі на татусів, а хлопчики на мам, вірна наполовину. Справді, хлопчики найчастіше схожі на мам. Вони успадковують лише одну X-хромосому від мами, і ця хромосома багата на гени, що відповідають за зовнішність: форму брів, овал обличчя, колір шкіри…
У дівчаток ситуація інша. Вони отримують одну X-хромосому від мами, одну від тата, тому з рівним ступенем ймовірності можуть бути схожими на обох батьків.
Носатий чи вухатий?
З великою ймовірністю малюкові може дістатися ямочка на підборідді, якщо вона є у його мами чи тата, а також великі вуха одного з батьків. Деякі генетики вважають, що також домінують гени, які відповідають за форму великого носа з горбинкою.
Вчені взагалі помітили, що якась явна особливість зовнішності, що виділяється, часто передається в роду від покоління до покоління. Типовий приклад – обличчя Габсбургів: на парадних портретах імператора Максиміліана, Марії-Терези Австрійської, Альфонса ХII Іспанського, що збереглися, чітко видно однакову вузьку, нижню щелепу, що виступає вперед, і відвислу нижню губу.
Швидше за все, дістанеться дітям і «короткопалість» одного з батьків (дуже короткі фаланги пальців рук), і шостий палець, якщо такий є у мами чи тата.
Високий чи низенький?
А ось ріст майбутньої дитини прогнозувати важко. Надто вже великий у цій справі вплив середовища: як харчувалася, чим хворіла… Якщо ж припустити, що все буде благополучно, у високих батьків дитина, швидше за все, теж буде рослою.
Як правило, чадо зупиняється на середньому показнику між ростом мами та тата. Але якщо малюк добре їсть у дитинстві, багато рухається, спить достатню кількість годин і правильно харчується в підлітковому віці, у неї є шанс перерости невисоких батьків.
