7 помилок батьків, які зроблять дитину ізгоєм

7 помилок батьків, які зроблять дитину ізгоєм

Дорослі часто не надають значення конфліктам між дітьми, які виникають через іграшки чи кепкування над зовнішністю. А якщо втручаються, то можуть і погіршити ситуацію своїми діями або порадами. Наводимо найчастіші та небезпечні з них.

Йдуть до школи та сперечаються з дітьми

Найпоширеніший спосіб розв’язання проблеми — це піти в школу і насварити дітей, які ображають вашу дитину. Зазвичай результат майже нульовий. Чим старші діти, тим меншим авторитетом користуються у них дорослі. У цей період головне для них — думка ровесників. Спроба присоромити забіяку може зробити ситуацію ще гіршою. Діти зрозуміють, що їхній опонент не може постояти за себе, а здатний тільки скаржитися матусі. Така поведінка не викликає поваги й може тільки посилити нападки.

Що ж робити: відвідати школу варто, але спілкуватися там потрібно не з кривдниками, а з директором, вчителями або шкільним психологом, щоб виявити проблему та шляхи її вирішення. Тільки після цього варто залучати дітей і намагатися вирішити конфлікт між ними.

Намагаються самі помирити дітей

Батьки часто думають, що для вирішення конфлікту досить змусити кривдника вибачитися і пообіцяти, що він більше не буде так робити. Цей метод може спрацювати з трьохрічками, але чим старші діти, тим складніше їх помирити. Задирака може на словах пообіцяти так більше не робити, але велика ймовірність, що агресивні атаки просто набудуть іншої форми. Наприклад, переростуть в бойкот, і тоді дитина виявиться одна проти цілого класу.

Що ж робити: слід поважати емоції та почуття дітей. Навіть якщо проблема здається дурною, для них вона — джерело істотного занепокоєння. Постарайтеся якомога краще розібратися в конфлікті й порадити своїй дитині, як вона зможе впоратися з ним сама. Ви можете допомогти, придумавши якийсь спільний вид діяльності, під час якого діти забудуть про існуючі тертя.

Звинувачують у всьому кривдників

Важко зберігати спокій, коли ображають твою дитину. І в першу чергу багато хто починає звинувачувати іншу дитину, тому що легше повірити, що це розпещений чужий син нехтує вашим добрим і вихованим дитятком. Однак дуже часто буває, що інші діти не такі вже й розпещені. Вони просто не змогли з незрозумілої причини знайти спільну мову з вашим чадом.

Що ж робити: правильно бути на стороні своєї дитини, але ситуацію слід оцінювати об’єктивно. Якщо конфлікт трапляється часто, то в цьому, можливо, винна і ваша дитина. Можливо, вона не може постояти за себе або, навпаки, грубить однокласникам. Звичайно, неприємно відкривати для себе такі речі, але якщо точно знати те, що необхідно коригувати, то процес розв’язання проблеми буде набагато легшим.

Звинувачують свою дитину

Інша крайність — змушувати свою дитину вважати себе винуватою у всьому. Батьки часто заявляють, що їхні діти не користуються популярністю в однолітків, тому що тихо розмовляють, не займаються спортом, сутуляться і т. п. Більш того, батьки постійно нагадують дітям про ці недоліки, коли ті починають скаржитися на проблеми з ровесниками. Зрештою дитина буде змушена перестати скаржитися, але при цьому перестане довіряти батькам.

Що ж робити: конфлікт дійсно може бути викликаний звичками та поведінкою вашої дитини. Але весь час нагадувати їй про це не варто. Краще відкоригувати те, що викликає негативну реакцію однокласників, навчити сина або дочку спілкуватися і бути більш впевненими в собі. Головне ваше завдання — розв’язати проблему, а не тикати дитину носом в її недосконалості, попереджає дослідження Brightside.

Намагаються підкупити інших дітей

Деякі батьки вчать дітей домагатися гарного ставлення до себе особливою поведінкою. Така дитина роздає в класі багато солодощів, запрошує своїх однолітків в гості, розважає їх і т. д. Однак результатом такого підходу є те, що всі інші діти її не поважають. Самі батьки ставлять її таким чином заздалегідь в принижене становище, демонструючи, що вони готові «платити», щоб інші діти грали з нею.

Що ж робити: добре ставлення не можна купити. Якщо конфлікт уже існує, то фінансові інвестиції й щось подібне не допоможуть вирішити його. Діти зазвичай поважають тих, у кого сильний характер, хто завжди готовий допомогти та має гарне почуття гумору. Саме ці риси слід заохочувати у своїй дитині.

Втішають дитину, замість того щоб шукати рішення

Якщо дитина засмучена, то першим ділом батьки поспішають її втішити. На жаль, цього недостатньо. Наприклад, якщо у дитини надлишкова вага, то батьки співчувають їй, але, з іншого боку, не забороняють їсти фастфуд і розважатися в стінах будинку. Все це допомагає зняти стрес, але проблема не зникає. В результаті будинок стає приємним і безпечним місцем, а життя і стосунки за його межами продовжують погіршуватися.

Що ж робити: для маленької дитини комфортна обстановка будинку є достатньою. Однак у міру зростання все більш важливим стає створення гарного зовнішнього середовища для нормального розвитку. Дуже добре, якщо батьки можуть підтримати дитину психологічно, але вони в першу чергу повинні шукати розв’язання проблем, навіть якщо для цього треба пожертвувати частиною свого особистого комфорту.

Не заглиблюються в проблеми дитини

У батьків безліч власних проблем. Ось чому дуже часто вони не приділяють належної уваги труднощам, які переживають їхні діти. Їм здається, що це тимчасові та не особливо важливі проблеми й що дитина сама впорається з ними. Іноді так і відбувається насправді. Однак регулярне ігнорування проблем може привести до того, що дитина піде в себе і не буде нічим ділитися з вами.

Що ж робити: не всі дитячі проблеми вимагають вашого втручання. Найкраще бути в курсі того, що відбувається в житті вашої дитини, і стежити за її розвитком з боку. Це допоможе зберегти довіру дитини та не пропустити момент, коли звичайний конфлікт може перерости в щось більш небезпечне.

Джерело