Корисніше за всякі книжки!
Нещодавно на популярному сайті питань Quora з’явилося таке анонімне повідомлення:
“Як мені пояснити своєму чудовому 11-річному синові (так, щоб він не образився), що мені не хочеться з ним спілкуватися після того, як він почав мені постійно хамити?”
Серед безлічі відповідей найкращим виявився цей, написаний австралійською письменницею Джо Еберхардт:
Моєму синові одинадцять із половиною. Нещодавно у нас відбулася непроста розмова.
Сидячи за кермом машини, я зробила глибокий вдих і сказала:
— Я багато розказувала тобі, як у перехідний період змінюється твоє тіло, але зовсім забула розповісти, що відбувається з твоїм мозком. У пубертатний період мозок розвивається і змінюється більше, ніж у будь-якій іншій, якщо не брати до уваги дитинство. Вибач, що забула тебе попередити.
Він кивнув і спитав:
— Чому в мене змінюється мозок?
— Ось тут і починається найцікавіше! Ти знаєш, що коли ти був маленьким, твій мозок розвивався так швидко, що до п’яти-шости років уже був схожий на мозком дорослого?
— Ні, – здивовано сказав він.
— А це так! Але хоча твій мозок був дуже сильним, всі інструкції були розраховані на мозок дитини. Тому вся інформація про те, як збудувати дорослий мозок, була… скажімо так, розпливчастою. Твій мозок намагався, як міг, але не знав, якою людиною ти станеш і який саме мозок тобі знадобиться.
Я зробила паузу, щоб він міг поставити запитання, але він лише невідривно дивився на мене. Я продовжила:
— Тепер перейдемо до пубертату. Це дуже цікавий час, коли не тільки твоє тіло стає дорослим, а й мозок повністю перебудовується з дитячого на дорослий.
— Це непросто, мабуть.
— Так, – сказала я. — Тому я шкодую, що не попередила тебе. Розумієш, на повну перебудову мозку потрібно багато сил. Це одна з причин, чому ти почав швидше втомлюватися — і в результаті ти став дратівливішим і нетерплячим. Думаю, тобі доводиться тяжко.
— Так, – зізнався він. — Іноді я гніваюсь і сам не розумію чому.
— Штука в тому, — пояснила я, — що найпершим у мозку дорослішає мигдалеподібне тіло. Це частина, яка відповідає за емоції та інстинкт самозбереження. І ось ти одночасно відчуваєш усі сильні емоції та реакцію страху – звичайно, це нелегко!
Він кивнув і сказав із серйозним обличчям:
— Я іноді сам не знаю, чому говорю якісь речі. Вони просто вириваються, а потім мені соромно.
— Я знаю любий. Хочеш знати, чому так?
Він кивнув головою.
— Бачиш, в останню чергу перебудовується фронтальна кора — передня частина мозку. Саме вона вміє приймати рішення та прораховувати наслідки. Тобто мигдалеподібне тіло накачує тебе сильними емоціями, але передня кора в тебе ще дитяча і не розуміє наслідків. Погано, еге ж?
— То це не моя вина?
— Ні, це вина пубертата, що твій мозок зараз так працює. Але твоє завдання – усвідомити це та змінити свою поведінку. Це не просто, але цілком можливо. Почуття є почуття, їх ми не вибираємо, але вчинки нам підвладні. Тому ти сам обираєш, як чинити зі своїми почуттями. А якщо припустишся помилки, можна вибачитися і виправити її.
Тут я зробила драматичну паузу.
— Саме так ти доведеш, що стаєш дорослим.
А як ви справляєтесь із підлітковим періодом своїх дітей?
