Без сварок та конфліктів неможливе сімейне життя. І дуже часто сварки трапляються між найближчими людьми: мамою та її дитиною. Але ваша перевага в тому, що ви – доросла людина і можете чинити набагато мудріше, ніж юна дитина, яка не знає світу. Отже, як же лаятись зі своїм малюком «правильно», щоб із конфлікту кожен міг винести конструктивний досвід?
Пам’ятайте: ви незадоволені вчинком, не дитиною
«Ти погана дитина» — фраза, яку жодному з батьків, ні за яких обставин говорити не можна. Чим частіше малюк таке буде чути, тим менше любитиме себе і засумнівається в любові до нього.
А витівки та примхи, до речі, почастішають, бо дитина вважає, що вона все одно «погана», і втрачати їй нічого.
Як треба робити: вкажіть чаду на те, що він зробив не так. Поясніть, що цей вчинок поганий. Обов’язково наведіть аргументи, чому так робити не варто. Конструктивна бесіда буде кориснішою за крик і образи.
«Тому що я старша»
Не використовуйте свою перевагу старшого. Наприклад, деякі батьки прибирають подалі іграшки малюка, намагаються «заховати» від нього заборонені речі на верхніх полицях (де дитина їх бачить, але не може дотягнутися). Малюк, у свою чергу, почувається скривдженим. За будь-якої зручної можливості дитина захоче помститися і, коли стане старшою, може виявляти ознаки агресії до тих, хто молодший і слабший.
Як зробити правильно: намагайтеся не карати дитину матеріально і не забирайте її улюблені речі (штрафи – досить сумнівний виховний захід для дитини). Те, що їй чіпати поки не можна, тримайте в тих місцях, куди сам малюк не зможе потрапити. Якщо ж річ потрапить у руки до чада, поясніть, чому вона не підходить як іграшка.
«Будеш так поводитися, нічого не куплю»
Дуже погана мотивація. Звичайно ж, з бажання отримати солодощі або іграшку, дитина почне себе краще поводити (а може, і не почне, якщо знатиме, що все одно отримає бажане). Підсумок такого виховання не найприємніший: ви виростите людину, яка «заглушуватиме» свої емоції заради отримання вигоди.
Ставши старшою, дитина почне «поводитися добре» щоразу, коли їй щось потрібно.
Як зробити правильно: з’ясуйте причину агресії або поганої поведінки. Може, дитину щось непокоїть. Пошукайте причину та вихід із ситуації, без того, щоб давати їй мотивацію «заглушувати» емоції.
Застосування сили неприпустиме
Пам’ятайте, що дитина вчиться у вас поводитися в суспільстві. Ні телевізор, ні інтернет, ні друзі не мають на формування особистості стільки впливу, як модель поведінки її батьків. Агресія, крик, фізичні покарання можуть зіграти з вами ж злий жарт: коли-небудь дитина виросте і вважатиме цілком нормальним образити літнього батька. А поки він маленький, швидше за все, буде зривати злість на друзях або тих, хто молодший/слабший за нього.
Другий варіант розвитку подій – дитина «заб’ється» і закриється у собі. Теж не найвдаліший хід подій.
Як зробити правильно: стримуйтеся. Ні, не ховайте емоції в собі. Шукайте спосіб випускати пару (спорт, домашні справи), а коли заспокоїтеся, конструктивно поговоріть з дитиною про те, що сталося.
Не змушуйте вибачатися
«А ну, вибачся» — після цієї фрази дитина може вибачитися, а може й не робити цього. Все залежить від того, наскільки вона залякана. Однак, у будь-якому випадку, вимагаючи та наказуючи, щирого каяття ви не отримаєте.
Як зробити правильно: вміння визнати свою провину – безцінне, але вчити цого потрібно «правильно». Якщо хочете, щоб дитина могла визнавати, що буває неправа, визнайте це самі, коли помиляєтеся ви. Наприклад: «Я не була неправа, коли розмовляла з тобою так. Мене засмутив твій вчинок».
«Ні» – публічним покаранням
Привселюдні покарання – це приниження. Ніякого корисного уроку дитина не винесе з того, що на нього накричали на очах його друзів або сторонніх людей. Його мучитиме одне – сором і образа за ображені почуття.
Як зробити правильно: поговоріть з ним наодинці. Спокійно, розважливо. Не намагайтеся тиснути на нього, уникайте принижень та маніпуляцій.
Пам’ятка для батьків
Дитина – це відображення ваших позитивних та негативних сторін. Її ростите і виховуєте ви, тому ви і тільки ви можете закладати у її свідомість будь-які принципи. Не забувайте, що діти лише вивчають світ, їм багато чого не зрозуміло. Намагайтеся пояснити якнайбільше різних речей, вчіть правильно висловлювати свої емоції та не зриватися на близьких.
