О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок…

О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок…

О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок: донечка прийшла в мою кімнату. Я лежу тихо і ледь дихаю. Можливо вона повернеться до себе і не потривожить мене, сплячу …

– Мамо! Мамусю! – кличе вона трохи захриплим від сну голоском.

– Так… Що сталося? – ледве-ледве я у відповідь, не в силах приховати своєї досади.

Вона замовкає, очі її блищать в тьмяному світлі.

– Мам… Я люблю тебе!

А я тебе…

– А я – сильніше!

Лягає поруч і миттєво засинає.

Але її слова все ще висять в прохолодному нічному повітрі. Якби я могла доторкнутися до них і взяти, я б схопила ці слова і притиснула їх до своїх грудей … У повітрі ще тремтить тихий голосочок, який шепоче найкращі слова на світі: я люблю тебе

Посмішка торкається моїх губ, і я повільно видихаю, побоюючись, що спогад піде. Одного разу ця маленька дівчинка стане дорослою дівчиною, а син – юнаком. Одного разу я зможу приймати душ на самоті … Одного разу я спокійно вип’ю чашечку кави і почитаю улюблений роман … Одного разу я вийду з дому одна, не турбуючись, що мене хтось чекає… Одного разу я поверну собі себе…

Але сьогодні я віддаю себе ЇМ. Я втомлююся, іноді у мене не вистачає сил, але я знаю, що мене люблять і я потрібна. І повірте, це НАЙКРАЩІ МИТІ МОГО ЖИТТЯ!

Джерело