Виховання дітей – це складний процес, що вимагає від батьків багато сил, терпіння та часу. У світі немає стандартів (шаблонів), які підійдуть для виховання кожного. Адже повноцінний розвиток малюка залежить від його індивідуальних особливостей.
Проте є певні правила, яким слід слідувати на кожному етапі розвитку дитини. Їх ми розглянемо нижче. Ось 4 основні етапи у вихованні.
Від народження до 5 років
У цей період у малюка формуються основні риси характеру та типи моральної поведінки, рівень активності та допитливості, а також проявляється перший інтерес до життя. І все це залежить від його оточення (сім’ї).
У цьому віці не варто забороняти та карати, спробуйте варіант відвернення уваги. Якщо ви помітили, що малюк хоче зробити щось небезпечне, не кричіть, спробуйте зробити налякане обличчя або різко (але не голосно) видайте переляканий вигук.
Маля швидше зрозуміє таке пояснення, емоційне. До 5 років постарайтеся виключити заборони та крики, не пригнічуйте малюка. Інакше ви ризикуєте на все життя придушити в ньому активність та цілеспрямованість.
У цьому віці малюки копіюють поведінку дорослих, тому не варто вимагати від дитини не робити те, до чого ви звикли.
Другий етап (від 5 до 10 років)
У цьому віці дитина вчиться підкорятися і знайомиться з життєвими правилами. Вона стає більш комунікабельною, не боїться знайомитись із незнайомцями, вчиться розуміти реакцію людей на її поведінку, прагне позитивних емоцій та уникає негативного ставлення.
Розвивається логіка, інтелект, мислення. Не бійтеся давати дитині нові знання, ставте перед нею цікаві задачі та пояснюйте все, про що вона вас питає.
Починаючи з 5 років, переставайте сюсюкати з дітьми. Інакше ви можете виростити інфантильну особу, нездатну до праці.
Третій етап (з 10 до 15 років)
У цей період варто сприймати дитину як повноправного члена сім’ї, з яким можна радитися, питати його думку. Дайте дитині проявити самостійність та обов’язково заохочуйте ініціативність.
Не варто вдаватись до прямих заборон, краще поясніть, чим загрожує така поведінка чи вчинок. Розкажіть про наслідки.
Не варто надмірно опікуватися дітьми, адже вони вже виросли. Звичайно, якщо хочете отримати невпевнену і залежну від думки інших (авторитетних) людей дитину, тоді сюсюкайтеся.
У цьому віці у дитини формується незалежність мислення. Ставтеся до неї як до рівного, але давайте зрозуміти, що у вас є чому повчитися. Підказуйте, радьте, але не нав’язуйте свою думку та волю.
Четвертий етап (від 15 років)
Тепер ваша дитина перетворилася на підлітка, практично доросла та самостійна особистість, зі своєю власною думкою. Ставтеся до неї шанобливо. У цей період вже пізно вживати виховних заходів, залишається тільки пожинати плоди. Дитина намагається відстоювати свої інтереси та особисту думку. Прагне до свободи та відсутності контролю з боку батьків.
Молодим батькам варто пам’ятати, що повернути час назад та перевиховати вже не вдасться. Тому варто робити все правильно на кожному етапі виховання (щодня). Адже згодом уже буде складно, а часом і неможливо, викорінити допущені помилки у виховному процесі.
