Деяких батьків дуже турбує поведінка дітей, коли вони стають просто некерованими. Чим зумовлені порушення у поведінці та як з ними впоратися? Відповіді на всі запитання ви знайдете у цій статті.
Щоб вирішити проблему з некоректною поведінкою дитини батькам, потрібно знайти справжню причину непослуху. Не варто відразу карати сина чи дочку, якщо ви хочете дійсно допомогти дитині, розберіться у всьому порядку.
Чому спілкуватися з дітьми буває важко
Якщо дитина категорично відмовляється слухати батьків, то найчастіше причиною такої поведінки є:
1. Боротьба за увагу
Іншими словами дитина прагне всіма силами привернути увагу батьків, відчувати їхню підтримку за будь-яких обставин. Батьківська увага дуже важлива для нормального розвитку дитини. Але якщо дорослі постійно зайняті та не цікавляться життям свого чада, то дитина використовує всі можливі засоби для отримання бажаного. Батькам, усупереч зайнятості, потрібно приділяти максимум часу дітям, обов’язково заохочувати їх за хорошу поведінку та відмінні оцінки, а не лише карати за погані вчинки.
2. Самоствердження
Якщо дитина постійно чує від батьків зауваження та закиди, вона починає боротися за самоствердження і найчастіше шляхом різкої демонстрації власної думки, хай навіть помилкової. Коли батьки надмірно опікуються дитиною і раз у раз показують свою владу, то реакцією чада у відповідь стане саме непослух. Він намагатиметься все робити всупереч, аби його перестали постійно контролювати.
Особливо бажання самоствердитися загострюється у підлітковому віці, оскільки у цей період батьківський контроль сприймається як приниження особистої гідності і зазіхання на самостійне життя. Навіть якщо дорослі мають рацію, дитина сприйматиме їхню думку вороже. В даному випадку потрібно знайти підхід до підлітка – не набридати йому нескінченними порадами, не робити зауважень, не критикувати.
3. Бажання помститися
Діти можуть мститися батькам з різних причин, найчастіше це відбувається через:
- постійне порівняння зі старшими сестрами чи братами;
- принизливе ставлення матері до батька та навпаки;
- розлучення батьків;
- невиконання дорослими їхніх обіцянок;
- несправедливе покарання чи різку критику;
- відсутність кохання між батьками.
Свої образи дитина може висловити не завжди. Але якщо батьки помічають зміни у поведінці, наприклад, знижується успішність у школі, відбувається систематичне порушення дисципліни – це тривожний дзвінок і треба з’ясувати, чому дитина ображена.
4. Відсутність віри у власні сили
Причиною цього можуть бути як напружені стосунки з батьками, так і вчителями, однолітками. Якщо дитина зазнає невдачі і це супроводжується критикою з боку оточуючих, то рівень її самооцінки знижується, і вона починає вірити, що невдаха. У цьому випадку дітям часто стає все одно, вони вважають себе поганими, неблагополучними та миряться з цим.
Якщо проблеми є у сім’ї – це неминуче призводить до проблем у школі та навпаки. Мудрі батьки ніколи не критикуватимуть свою дитину, у певних ситуаціях вони її вислухають і підтримають, іноді покарають, але точно не проігнорують.
Психологи рекомендують батькам, які зіткнулися з непослухом дітей простежити за власними почуттями, оскільки часто саме вони «розплющують очі» на корінь проблеми та допомагають знайти відповідь.
