На Великдень граються у крашанки. Рештки писанок та крашанок топтати ногами чи просто викидати є великим гріхом. Шкаралупу закидають на стріху хати або в річку, струмок.
Головна риса ігор з крашанками полягає у тому, що переможець забирає яйце програвшого.
Найбільше писанок та крашанок перепадає дітям. І матусі, і бабусі, і родичі та знайомі вручають їм ці весняні дарунки. Під час обрядових обходів з великодніми привітаннями – христувань – господарі також обдаровують дітей писанками.
* * *
Гра навбитки (чи цокання або товкання)
Гра “навбитки” полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б’є носком свого яйця. Потім б’є другий по кушці, тобто по протилежному кінці. Чия крашанка розіб’ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.
Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б’є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти. Багато важить уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралущею. Раніше, бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого — непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом.
* * *
Скочування з горбочка
Діти сідають над горбочком півколом і кожне спускає (котить) з горбочка свою крашанку. Котячись, крашанки “збігаються” і котрась з них, вдаряючись об другу, розбивається. Чия залишилася ціла, той забирає собі й “битку”.
* * *
Міньки навпомацки
Дитина бере писанку в одну руку, а крашанку в другу і ховає руки за спину. Звертається до другої: “Угадай, в якій руці писанка, а в якій – крашанка”. Хто вгадав, забирає яєчка, а як не вгадав – свої дає.
* * *
Відгадки
Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв. Хто не відгадає – програв.
* * *
Знайти із зав’язаними очима
Кладуть крашанку на землю. За 5 кроків від нього стоїть один з тих, хто хоче виграти яйце. Йому зав’язують очі хусткою. У такому стані він відміряє 5 кроків, розв’язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане – виграв.
* * *
Кітьки, або коток
В кітьки — варіація гри крашанками: їх треба котити по землі.
У “котка” грають так: з похилого місця, з перепоною внизу, котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило: хто частіше попадає, той більше виграє.
Інший варіант – чиє яйце покотиться далі, той і виграв.
Раніше ця гра була популярнішою від гри навбитки. Іноді вислів “гратися у кітьки” вживається у значенні: хитрити один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випустити, а чуже забрати.
* * *
Гра в “кидка”
Гра в “кидка” відбувається так: один з гравців кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий гравець стає на віддалі одного сажня і кидає свою крашанку. Якщо він попаде одночасно в обидві – виграв, а як в одну або не попав взагалі – програв.
* * *
Куди показує крашанка
Розкручують крашанку і накривають шапкою. Хто вгадав, куди яйце показує носиком, той виграв.
* * *
Чиє яйце довше крутиться
Гравці розкручують свої крашанки. Той, у кого вона крутиться найдовше – переможець.
* * *
Гра в трапка
Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закривши шапкою обличчя, повинен був її знайти.
* * *
Ховання крашанки
Вибиралося місце для гри. Усі діти відходили від нього на певну відстань і лягали ниць (лицем до землі). В цей час двоє чи троє гравців ховали свої писанки (під кущем, в штанині, в пазусі, в рукаві тощо). Сховавши, гукали тих, хто лежав на землі: «Хто одразу знайде мою писанку чи крашанку – одержує її. Не знайде – свою кладе».
* * *
Діти 4-6 років гралися з писанками на «карбу люлю»
Четверо учасників сідали на траву один напроти одного. За правилами гри діти навхрест качали по землі один до другого писанку. Вибував той, чия писанка при зіткненні з писанкою противника розбивалася.
* * *
Кидання писанок угору
Хлопці по черзі підкидали писанки догори: переможцем був той, чия писанка падала на землю і не розбивалася. Для гри намагалися вибрати округлі писанки, адже вважалося, що вони довше не розбиваються.
Джерело: ethnography.org.ua, mala.storinka.org
