Молодша дитина в сім’ї не ревнує так гостро, як старша. Але й у неї може бути привід, як правило, через заздрість: молодша дитина заздрить усьому тому, що старшій вже можна робити, а їй– ще не можна.
Вона робитиме все для того, щоб бути нарівні зі старшою, яка при цьому сприймається як перешкода на шляху до мети. Молодшого малюка також мучать свої протиріччя: з одного боку, він хоче якнайшвидше вирости, щоб користуватися тими ж перевагами, що й старша дитина, з іншого – боїться, що, подорослішавши, втратить батьківську любов.
Молодша дитина, як і єдина, позбавлена психічної травми у зв’язку з появою новонародженого. Для всієї родини вона – малюк. Причому з цим відчуттям може жити дуже довго, зберігаючи деякий інфантилізм навіть у зрілі роки. Вона звикає чекати від життя тільки хорошого і тому виявляється великим оптимістом.
Психологічний портрет
Плюси. У наймолодшому уживаються разом безтурботність, ніжність, авантюризм. Ці діти часто артистичні, бо це їм необхідно, щоб завжди залишатися в центрі загальної уваги.
При цьому молодший малюк, так само як і середній, навчається вести мирні переговори, розвиваючи навички дипломатії, оскільки швидко розуміє, що сила в досягненні мети (у зіткненні з сильнішими «старшим» і «середнім») є малоефективною. Молодші діти популярні серед однолітків і вміють вживатися з людьми.
Мінуси. Наймолодшому малюку приділяється основна увага і прощається більше, ніж іншим. Звиклий весь час покладатися на допомогу старших, він часто пасує перед труднощами і швидко здається.
Нерідко він позбавлений самодисципліни і стикається з труднощами в прийнятті рішень; звиклий до постійної опіки рідних та заниженої вимогливості, молодший нерідко росте лінивим, інфантильним та залежним, може почати виявляти егоїзм, бажання завжди добиватися свого.
Направити в потрібне русло
Щоб не розпестити малюка, встановлюйте рамки капризів і уникайте надмірної та необґрунтованої похвали. Але також не можна бути скупим на похвалу. Наприклад, якщо дитина старалася намалювати малюнок, обов’язково розмістіть цей «шедевр» на стіні чи холодильнику.
Навіть якщо результат залишає бажати кращого, такий жест надихне маленького на нові старання. Коли у нього щось не виходить і він роздратований, підтримайте малюка, запевняйте, що все вийде. Не залишайте поза увагою будь-які досягнення, навіть якщо вони здаються вам очевидними: ваша участь і чуйність зміцнять його рішучість освоювати нові вміння без огляду на старших дітей.
Ваше завдання – стимулювати розвиток молодшої дитини та сприяти розкриттю її здібностей та інтересів. Адже тим чи іншим способом молодший все життя намагається наздогнати старших, але досягти успіху зможе лише завдяки своїм власним схильностям.
Слідкуйте, щоб молодший теж брав участь у домашніх справах. Якщо ви завжди звільнятимете молодшу дитину від турбот, тому що «вона ще така маленька!», це породить невдоволення у старших, ускладнивши взаємини між дітьми. Привчайте малюка до роботи – знаходите примітивні завдання, які він зможе виконувати. Малюк не повинен відчувати себе привілейованою особою, на яку не діють домашні правила.
Не заохочуйте звичку доносити на старших братів і сестер. Вчіть дитину шукати потрібні слова, щоб домовитися з братом чи сестрою без залучення дорослих.
Різностатеві діти
Особливий ракурс проблема суперництва отримує, якщо батьки віддають явну перевагу дитині конкретної статі.
У сім’ях, орієнтованих на чоловічі цінності, дівчатка часто починають відчувати власну неповноцінність просто через статеву приналежність. Дитина дуже чуйно відчуває, яка поведінка цінна для мами та тата, і це може призвести до засвоєння чоловічих цінностей, прийняття чоловічих форм поведінки.
Прагнення значимості відбувається за принципом «Я буду кохана, якщо у всьому зрівняюся з хлопчиком». Легко зрозуміти, що суперництво з братом у такій ситуації лише посилиться.
