Поки ми самі не обзавелися дітьми, багато чого в поведінці наших подруг, які пізнали радість материнства, а також матусь на дитячому майданчику біля будинку, нас шокує. “Ну як так можна?!” – думаємо ми, – Я ніколи так не робитиму, коли сама стану мамою».
Але потім у нашій родині трапляється щаслива подія – і в нашій квартирі вперше лунає дитячий плач. І ось тоді до нас і доходить сенс всього побаченого і почутого насамперед від інших мам. Отже, ми представляємо вам педагогічні помилки, які здавались нам смертним гріхом, поки ми самі не народили дітей.
1. Говорити “ми”. Пам’ятаєте, як ви кожного разу здригалися, коли ваша подруга говорила, «а ми вчора вперше спробували яблучко» або «а у нас вже ріжуться зубки». У кого у нас, думали ви, як можна так розчинятися у дитині та втрачати свою індивідуальність? Моя дитина, як і я, окрема особистість. Я ніколи не говоритиму «ми» про нас.
2. Практикувати спільний сон. Дитина повинна спати окремо від батьків і крапка. У ліжечку у неї напрасовані з двох боків простирадла і кокосовий матрацик. У мене дитина спатиме сама… завтра, ну або в крайньому разі з наступного тижня, а поки що на бортах ліжечка чудово сохнуть пелюшки.
3. Давати дитині грати з небезпечними та важливими речами. Як можна давати однорічному малюкові пульт від телевізора (там батарейки!), смартфон (він шкідливий для очей) або косметичку. Пам’ятаєте, як ви обурювалися, коли ваша подруга спокійнісінько сиділа і пила з вами чай, поки дитина була зайнята забороненими речами. А зараз заради 15 хвилин перепочинку ви готові віддати їй навіть свій паспорт.
4. Годувати дитину фаст-фудом. Ні, ви бачили таке? Спочатку набирають таці з гамбургерами та картоплею фрі, а потім скаржаться на те, що дитина часто хворіє. Там же трансжири, сіль та всякі шкідливі добавки. Ніякого фаст-фуду поки не закінчить школу! Я нізащо… ну хіба що один раз. Зрештою від пари скибочок картоплі нічого не станеться. І морозиво. А кому взагалі яка різниця? Що за гастрономічний снобізм!
5. Підвищувати на дитину голос. Ну як можна зриватися на дитину? Вона така маленька. Будь-який психолог скаже, що це обов’язково позначиться на ній у майбутньому. Я точно запасусь терпінням і зможу все їй пояснити, знайти потрібні слова. Ні, ну це просто неможливо! Він що навмисне! Ну, зірвалася. Зрештою психологи кажуть, що не можна накопичувати негативні емоції.
6. Дозволяти те, що заборонив тато. Це взагалі не педагогічно, так дитина виросте маніпулятором, не знатиме рамок і слова «ні». Заборонив отже заборонив. Молодець який, він заборонив, а мені зараз вислуховувати скиглення. Гаразд, один раз можна, аби тато не знав.
7. Говорити фрази, які ми ненавиділи у дитинстві. І звідки вони тільки беруться всі ці фрази, спрямовані на дитину? Ми зарікалися, що коли у нас будуть свої діти, не будемо застосовувати на них усі ці шкідливі педагогічні настанови: «а якщо всі з даху підуть стрибати», «є таке слово «треба», «забагато хочеш», «а голову ти не забув», «а хто має знати», «ще маленький, щоб зі мною сперечатися», «як я сказала так і буде» і т.д.
8. Вмикати мультики, щоб взяти паузу. Хороша мати не повинна садити дитину біля екрану, а щоб її зайняти існують книги, пазли, творчі заняття та словесні ігри. Але іноді так хочеться просто в тиші випити кави або на самоті сходити в душ.
9. Підкуповувати солодощами. Ну, це вже зовсім ні в які ворота не лізе! Купувати малюку шоколадне яйце за те, що він спокійно посидить, доки ви робите манікюр. Або як вам ось ця фраза у кафе «я куплю тобі десерт, тільки після того, як ти з’їж суп». Спірний метод виховання, просто жахливий. Але чому він тоді так добре працює?!
