Спогади про бабусю – найтепліші і найзатишніші моменти в житті кожної дитини. Вони зігрівають душу і наповнюють її приємною атмосферою, ніби повертаючи назад в дитинство. У більшості людей бабуся незмінно асоціюється з чимось добрим і неймовірно близьким. Є такі речі, які ми пам’ятаємо про неї навіть через десятки років.
Бабусина їжа
Гарячі пиріжки, ароматне малинове варення або паруючий борщик на столі – у кожного з нас є своя особлива страва, яка відразу ж навіває спогади про бабусю. Так склалося, що їжа, приготована з надзвичайною любов’ю, залишається в нашій пам’яті на довгі роки. Аромат домашньої їжі, яку створювали добрі бабусині руки, як і раніше викликає ніжну ностальгію в серці.
Задушевні розмови про життя
Ми пам’ятаємо деталі розмов з бабусею так чітко і ясно, ніби не минуло й року. У кожного з нас є своя «скарбничка» таких задушевних бесід. Серйозні розмови про війну, кумедні історії про свою юність або просто повчальні розповіді – з небувалою легкістю бабусі вміли змусити нас слухати, затамувавши подих.
Ми не завжди розуміли всю суть важливої бесіди, оскільки були малі, але зате гостро відчували важливість спілкування з близькою людиною.
Збір врожаю в її саду
Потрапивши влітку в село або на дачу, ми радісно смакували збір врожаю. У бабусиному городі можна було знайти дуже багато смачних речей: солодкі і соковиті огірочки, стиглу полуницю, малину, вишню.
Озброївшись відерцями і вилізши на дерева, ми допомагали бабусі збирати урожай, попутно «обстрілюючи» братів або сестер ягідними снарядами. Після чого починалася масова закрутка варення і солінь.
Її кулінарні майстер-класи
Хто, якщо не бабуся, вчила внучат ліпити пельмені і вареники? Багато з нас пам’ятають, як з трепетом у серці розгортали тісто під її керівництвом, а потім вирізали кружечки маленьким стаканчиком. Чи розкатували качалкою палянички.
Тільки бабуся могла терпляче і чуйно вчити нас загортати шматочки фаршу або сиру так, щоб не випадали начинка. Часто вона приваблювала до сімейного ліплення всіх членів родини. Тоді на її маленькій кухоньці виникала на диво тепла домашня атмосфера.
Перегляд старих фотокарток
Бабусі показували старі чорно-білі фотографії з нашимиродичами, розповідаючи цікаві історії про кожного з них. Ми пам’ятаємо ці старі фотоальбоми, які були схожі на таємничий предмет, що дозволяє перенестися в минуле.
Бабуся показувала наших родичів, розповідала кумедні історії про людей на знімках, або лукаво просила вгадати себе в молодості на старенькій картці. Перегляд сімейного альбому перетворювався в захоплюючу гру або подорож в минуле.
Її добрі поради
Найчастіше в простих бабусиних словах крилася справжня мудрість, яка заспокоювала нас в моменти душевних переживань. Вона швидко розгадувала дитячий смуток і обережно приходила на допомогу, нібито ненароком розповівши певну повчальну історію.
Зазвичай після бабусиних слів на душі запанував мир і спокій. Все тому, що ці мудрі жінки знали, як втішити і підбадьорити.
Її турбота
Отримавши «наганяй» від батьків і посварившись з найкращим другом, ми, схиливши голову, йшли до улюбленої бабусі. Тільки вона могла підбадьорити нас і розвіяти смуток турботою і любов’ю. І справа була не тільки в пиріжках і добрих порадах, а в тій безмежній підтримці, яку ми незмінно отримували.
Сьогодні участь бабусь в життя онуків вже не така активна, оскільки багато що змінилося. Але в наших силах зробити все можливе, щоб надати дітям шанс запастися хоча б парочкою таких незабутніх спогадів.
