Якщо дитина адаптувалася в дитячому садочку – періодично вона все одно протестує і не хоче туди йти.
Здавалося б, чому не любити садок, якщо тебе там не кривдять, годують, напувають і спати укладають? Але більшості батьків знайома ситуація, коли дитина влаштовує “концерт” та заявляє, що нікуди не піде.
Які причини такої ненависті до дитячого садка? Частково це відбувається через помилки дорослих.
1. Занадто квапливі збори
Діти жахливо не люблять поспішати, вони довго вибирають одяг. Якщо довкола метушаться нервові батьки – садок починає асоціюватися з переживаннями, нервозністю мами та тата, скандалами через те, що хтось кудись спізнюється.
Що робити? Виділіть достатній час на ранкові збори, щоб не доводилося постійно підганяти дитину та заряджати всю сім’ю стресом.
2. Нерегулярне відвідування дитячого садка
Якщо мама не працює або їй періодично приходять на допомогу бабусі, то відвідування дитиною дитсадка може перериватися. Наприклад, стало шкода будити – залишили вдома, приїхала бабуся – залишили вдома. Додайте сюди “прогуляні” дні, коли дитина хворіє. І в результаті всю адаптацію потрібно розпочинати майже спочатку.
Що робити? Водити у дитсадок щодня за винятком хвороби. Не піддаватися лінощам або дитячому ниттю.
3. Негативні установки
Якщо ви лякаєте дитину дитячим садком, то само собою виходить, що вона не любить туди ходити. Наприклад, розповідаєте, що в садку з нею “няньчитися не будуть”, що там “доведеться їсти що дають”, “не спитають, хочеш ти чи ні”, “підгузками користуватися в садку заборонено”, “а як у садку будеш без тата та мами” і т.д. У результаті для малюка дитячий садок стає жахливим місцем, де немає батьків, всім на тебе начхати і постійно змушують щось робити, а то й ділитися іграшками.
Що робити? Говорити про дитячий садок лише позитивне: що там багато іграшок, веселі друзі тощо.
4. Негативні відгуки про вихователів та групу
Якщо при дитині ви дозволяєте собі погано відгукуватися про вихователів, інших дітей та їхніх батьків – то дитина все це добре запам’ятовує, і у неї складається враження, що в садку всі дурні та погані. А ще вона запросто може передати ваші слова, перебуваючи у дитячому садочку.
Що робити? Висловлювати своє невдоволення не в присутності дитини.
5. Піти “по-англійськи”
Якщо ви намагаєтеся втекти з дитячого садка так, щоб дитина не бачила сам момент відходу, то робите їй тільки гірше. Так, можливо, малюк розплачеться, прощаючись із вами, але поступово він адаптується і до цього. А якщо ви тікатимете, то йому здаватиметься, що ви його залишили назавжди – це набагато більший стрес для дитини.
Що робити? Завести ритуали прощання та привітання. Один ви виконуєте, коли йдете з садка, другий – коли забираєте малюка. Важливо й те, й інше робити з усмішкою, а не стривоженим, або навіть заплаканим обличчям. Якщо мама посміхається, для малюка це сигнал, що все гаразд.
