«Як тобі не соромно!? Подивись всі на тебе дивляться і бачать як погано ти себе поводиш!»
Що відчуває дитина?
«Я поганий… мені хочеться сховатись, щоб мене ніхто не бачив… і ніколи в житті не показуватись! Нічого нехочу в цьому житті. Краще приховаю свої почуття, щоб ніхто про них не дізнався…»
Як краще?
«Зупинись, будь ласка!», «Так не варто робити», «Мені неприємно, коли ти так робиш/говориш», «Давай домовимось», «Давай поговоримо», «Я відчуваю неповагу до себе».
Сором – одне з найтоксичніших почуттів, в нашій емоційній сфері. А ще один з найлегших способів для дорослого вирішити конфліктну ситуацію. І чомусь дорослий очікує, якоїсь реакції від дитини, якоїсь дії, виправлення помилок, але насправді дитині від сорому часто хочеться провалитися крізь землю, випаруватися та просто зникнути… але аж ніяк не думати про свою поведінку чи вчинок.
Дитині стає страшно, вона почувається беззахисною. Цей страх блокує всі пізнавальні і розумові процеси.І замість того, щоб засвоїти який-небудь урок, дитина швидше навчиться брехати і ховатися, так щоб ніхто не знайшов.
