Психологи розповіли, які речі треба тримати від дітей у секреті.
Коли ми стаємо батьком, насамперед важливо бути чесними та відкритими зі своїми дітьми. Але деякі речі краще залишити невисловленими. Зберігайте ці секрети від дітей, щоб допомогти їм набути корисні звички та погляди, а також вирости з впевненістю, що їх люблять. Зрештою, не всяке знання приносить щастя.
У вихованні дітей кожен з батьків дотримується тієї лінії поведінки, яку насамперед вважає правильною. На сьогоднішній день більшість впевнена, що потрібно бути чесними зі своїми дітьми, що не потрібно “носити маски” і одягати на дитину рожеві окуляри, та й від приховування очевидних істин користі теж ніякої. Однак є кілька моментів, коли краще бути менш відвертими з дітьми, а ще краще взагалі зберігати це в секреті. Наприклад, які ви щасливі, коли діти нарешті засинають.
Звичайно, всі ми знаємо просту істину: Сплячі діти — це не тільки мило, а й нарешті!
Та й хто посперечається, що час після “На добраніч малюки” – один з найщасливіших, особливо якщо ви злегка втомлюєтеся від батьківського тягаря. Можна розслабитися, зайнятися домашніми справами або провести годину-другу з чоловіком. Але навіть якщо ви з нетерпінням чекаєте на цей нічний час, не дозволяйте дітям це зрозуміти, адже необережними словами легко можна розбити їхні маленькі серця.
Також до певного часу краще зберігати в секреті те, як ви насправді ставитеся до харчування, і трохи приховати свою тягу до нездорової їжі.
Балуєте себе чіпсами і з дитинства ненавидите молочні каші? Ваше право, але тут ви навряд чи можете вважати себе достойним прикладом для наслідування. Так що, можливо, упаковку із заповітною картоплею краще сховати на верхній полиці і з життєрадісним виглядом нагадати чаду про користь вівсяної каші і запевнити, що ви теж їли її у своєму дитинстві?
Крім того, не варто афішувати ваші конфлікти в сім’ї. Особливо якщо це дрібні скандали, які і так будуть вирішені.
На жаль, це трапляється практично у всіх — знайдеться дуже небагато сімей, які у повсякденному житті примудряються повністю уникати сварок та скандалів. Не дарма ж на цю тему вигадано стільки життєвих анекдотів.
Однак постарайтеся уникати відкритих конфліктів на очах у дітей, тому що сварка двох найближчих та важливих людей травмує. Тим більше не варто залучати дітей до з’ясування стосунків, використовувати їх як психологів, скаржитися їм чи зривати зло. Ви доросла людина, і ви цілком здатні розібратися з усім самостійно. За зачиненими дверима у спальні.
Зайвим буде і знання, як сильно ви ненавидите роботу по дому.
Так, це факт. Мало хто любить чистити унітаз або розвішувати білизну на сушарці, але чи справді ваші діти повинні знати, як сильно вас засмучує побут? Домашні обов’язки – це частина дорослішання. Це те, що вчить, як бути відповідальним та організованим. Як тільки вони почнуть виконувати свою роботу вдома, то й самі дізнаються, наскільки це може бути погано. І набагато краще, якщо діти, що подорослішали, будуть ставитися до цього як до невід’ємної частини життя.
Небезпечно і доводити до відома дітей більшість фінансових проблем.
Звісно, серйозні зміни у бюджеті, чи то звільнення, скорочення зарплати чи ярмо кредиту, приховувати не варто. Однак у всьому іншому важливо не поселити в дитині ні почуття провини, ні думок, що вона для вас тягар. Життя – дорога штука, про що всі ми чудово знали, приймаючи рішення народжувати. Так що скарги, що знову купувати зимові черевики, бо зі старих дитя виросло, озвучуйте виключно серед дорослих вух. Як і не варто тикати, в яку суму вам обходяться гуртки або скільки грошей ви витратили на новенький телефон. Дорого? Не ведіть і не купуйте. Вирішили забезпечувати – не записуйте це у “борги”.
Непогано було б і применшити те, як сильно ви переживаєте та турбуєтеся про них.
Усі ми любимо наших дітей. І найчастіше поряд із любов’ю виникає постійний страх, що з ними щось трапиться. Важливо зберегти баланс, щоб діти знали, що ви турбуєтеся про них, але при цьому зберегти в таємниці ваші параноїдальні метання з приводу їхньої безпеки та здоров’я. Постійні дзвінки, повідомлення та вигуки “Я ж переживаю!” стануть кайданами. І це не дуже добре.
Ну і насамкінець, чи так уже необхідно доводити до відома дітей, як боляче їх народжувати? Зрештою, все це того варте, правда?
