Грайте та ставайте ближчими один до одному!
Як добре, коли діти, батьки, бабусі, дідусі та інші члени сім’ї зайняті чимось цікавим, захоплюючим і водночас корисним! У вихідні або під час тривалого відпочинку набагато корисніше поспілкуватися один з одним, ніж втикати в телевізор або смартфон.
У ігрову форму можна вдягнути й серйозні речі: навчання, розвиток уваги, пам’яті, встановлення теплих емоційних контактів, вирішення серйозних конфліктів… Грайте та ставайте ближчими один до одного!
1. Літери у слові
Бажано, щоб у грі брало участь не менше трьох осіб, але й не більше десяти. Можна грати всією сім’єю, коли у вас є багато вільного часу, і ви хочете провести його з користю.
Гра підвищує грамотність, збагачує словниковий запас, а також допомагає розібратися у складних видових та родових зв’язках слів та понять.
Як грати?
Один учасник загадує слово і називає вголос першу букву (наприклад, слово “підручник” та його першу букву “п”). Інші будують припущення про загадане слово і ставлять уточнюючі питання. Наприклад, виникло припущення, що загадане слово “паляниця”, тоді задаються уточнюючі питання у такій формі: “Це вид їжі?” Якщо ведучий зможе підібрати “їстівне” слово на “п”, наприклад, “пиріг”, то він каже: “Ні, це не пиріг”, і тим, хто відгадує, нічого не залишається, як ставити нові питання.
Якщо ж гравець, що загадує, не може згадати жодного слова на “п”, що позначає їжу, він повинен назвати наступну букву загаданого ним слова. Гра триває доти, доки слово не буде вгадано.
2. Детектив навпаки
Цікава і, як правило, досить довга гра, тому в неї краще грати без поспіху – наприклад, під час відпочинку на пляжі. Можна грати вдвох, а можна і вчотирьох чи п’ятьох, – загалом, всією родиною. Гра розвиває вміння аналізувати та творчо мислити.
Як грати?
Один з гравців каже лише кінець якоїсь історії (як правило, це якийсь детектив або коротка незвичайна історія). Наприклад: “Вітер з силою відчинив вікно і увірвався до кімнати, де були Джо і Білл, після чого вони обидва загинули”.
Завдання гравців полягає в тому, щоб з’ясувати: що ж такого жахливого сталося в цій історії? Чому все так сумно скінчилося?
Вони мають право ставити запитання оповідачеві, але тільки такі, на які той може відповісти однозначно “так” чи “ні”. Ще він може говорити: “Не має значення”, якщо питання дуже далеке від сюжету історії.
А історія в результаті виявляється дуже простою. Виявляється, Джо та Білл – це рибки в акваріумі. Вітер, що увірвався до кімнати, перекинув акваріум, і бідні рибки загинули.
3. Буріме
Наведемо один із варіантів цієї гри, яка зазвичай будується на варіаціях з римами. Буріме означає римовані кінці (у перекладі з французької). Мистецтві віршування властиві легкість, радість та оптимізм. Спробуйте себе у цій якості. Якщо ви складатимете всі разом, то, можливо, напишете цілу поему.
Як грати?
Задаються рими та зразкова схема вірша. Рими можуть бути такими: літо – жито, давай – трамвай, річка – порічка. Тема – вітання з днем народження сестри. Усі пишуть вірші, намагаючись, щоб вийшло смішніше. Потім зачитують свої твори вголос. Усі регочуть, а сестра вибирає те, що їй більше сподобалося.
4. Бажання
Цю гру добре проводити в колі сім’ї для того, щоб всі краще розуміли, які бажання та цілі виникають у ваших близьких на даний момент. Важливо діяти спільно і по можливості не заважати один одному. Часто ми самі собі не усвідомлюємо, чого хочемо, що рухає нашими вчинками.
У цій грі можна дізнатися багато цінного та несподіваного не лише про інших, а й про себе. Гру краще проводити періодично, наприклад раз на тиждень, по 10-20 хвилин.
Як грати?
Всі члени сім’ї (це може бути розмова за вечірнім чаєм) по черзі висловлюються про те, чого вони хочуть зараз один від одного і від життя взагалі. Висловлювання мають бути короткими. Замислюватися не потрібно – кажіть, що перше спаде вам на думку. Нехай сказане буде несподіванкою для всіх і для того, хто говорить (наприклад: “Я хочу, щоб тато перестав бурчати вранці”, “Я хочу острів в океані”, “Я хочу, щоб мене більше любили”).
Після кількох кіл таких виливів – коротке, п’ятихвилинне обговорення.
Звичайно, всі бажання не можуть бути виконані, та це й не потрібно… Головне – щоб вас розуміли у сім’ї.
5. Паровозик
Гра розвиває взаєморозуміння та встановлює контакт між членами сім’ї, дає хорошу емоційну розрядку. Граючи, ви можете визначити, що вам більше до вподоби: бути веденим (тобто дитиною) або бути провідником та відповідальним (тобто дорослим).
Як грати?
Встаньте один за одним і обхопіть попереду гравця руками за пояс. Цей поїзд не зовсім звичайний: у нього паровоз не попереду, а позаду. Останній гравець керує рухом всього складу. Отже, всі учасники гри заплющують очі, крім останнього – паровозика.
Останній керує рухом всього поїзда з відкритими очима. Якщо потрібно повернути вправо, він повертає гравця, що стоїть попереду правою рукою, якщо вліво – то лівою рукою, якщо прямо – то обома руками рухає вперед.
Далі передача управління залежить від того, як зрозуміли сигнали вагончики. Завдання паровоза полягає в тому, щоб керувати складом і нікуди не врізатися. При цьому краще, якщо рух поїзда буде різноманітним, з крутими віражами, несподіваними зупинками тощо. Спробуйте! Після успішної поїздки поміняйтеся місцями і ролями. Нехай усі учасники побувають у ролі паровозика.
