Синдром відмінника. Чому небезпечно бути кращим

Синдром відмінника. Чому небезпечно бути кращим

Така дитина прагне бути першою за всяку ціну. Вона болісно сприймає будь-яку критику. Для неї не існує інших оцінок, крім вищої, оцінка «добре» – це катастрофа вселенського масштабу. Вона не терпить похвали на чужу адресу, оскільки хвалити дозволено тільки її. Ця дитина страждає синдромом відмінника, який починає проявлятися вже в початковій школі і швидко набирає темпи.

Звідки ноги ростуть

Причин розвитку синдрому відмінника може бути кілька:

  • Батьки, які пережили неуспіх в своєму дитинстві, намагаються через дитину досягти всього того, чого не змогли колись досягти вони самі. За рахунок перемог чада вони піднімають свою самооцінку і підтверджують свій статус.
  • Дитина намагається заслужити любов батьків через п’ятірки. Тільки своїми успіхами вона може привернути до себе їхню увагу, почути похвалу.
  • У дитини занижена самооцінка, яка сформувалася ще до школи, коли батьки негативно реагували на помилки свого малюка, забуваючи про те, що він тільки вчиться жити і помилятися – це природно. У школі ситуація ускладнюється стресом, який дитина відчуває в новому середовищі. А тут ще батьки постійно порівнюють його з іншими дітьми: ось, мовляв, Мрічка добре написала роботу, а ти чому нас ганьбиш?

Прогноз на майбутнє

Відмінник в школі плавно переростає в відмінника-студента. У новому колективі він зустрічає людей, які теж вчаться добре, але для них вищий бал – не самоціль. Наш відмінник відчуває серйозну небезпеку. Він буде неймовірними труднощами домагатися успіху, захистить кандидатську дисертацію, його як і раніше будуть всім ставити в приклад. Потім з відмінника він перетвориться в перфекціоніста: кожен його крок, слово повинні бути вивірені до дрібниць. І ось перфекціоніст виходить на роботу. Горе його колегам, які щось виконали невчасно або не в повному обсязі. Втім, саме чужі невдачі будуть приносити йому задоволення.

Якщо така людина зможе піднятися по кар’єрних сходах і виявиться в статусі керівника, штат його підлеглих буде регулярно змінюватися, тому що відповідати рівню начальника-перфекціоніста складно. Він затримується на роботі допізна, у нього немає вихідних, у відпустці він продовжує працювати. Того ж він буде вимагати від підлеглих. Співробітники, які не готові працювати в таких умовах, будуть шукати нову роботу, адже навіть найвища зарплата і престижна посада не змусять звичайну людину працювати в збиток собі.

Пацієнт психоневролога

Дитині з синдромом відмінника складно дружити з іншими дітками – немає вільного часу і спільних тем для розмови часто теж немає. Такі діти самотні, в колективі їх називають ботаніками. Про них згадують лише тоді, коли потрібно списати домашню роботу.

Синдром відмінника – це не просто психологічна проблема, яка заважає дитині, а потім і дорослому бути щасливим. Дуже часто у таких дітей починаються проблеми неврологічного характеру – часте моргання, покашлювання, згинання-розгинання пальців і рук, наприклад. Батьки стикаються з тим, що кожна не вища оцінка провокує у дитини істерики, поганий сон і масу інших проблем. У таких ситуаціях вже не обійтися без консультації психоневролога, який може призначити медикаментозне лікування.

Батькам не можна:

Порівнювати свого сина чи дочку з іншими дітьми. Порівнювати дитину можна тільки з ним же самим – його попередні успіхи з його новими досягненнями. Показати, чого вдалося досягти в цьому році в порівнянні з минулим, наприклад.

Лаяти за оцінки. Якщо раптом замість п’ятірки ваш відмінник приніс четвірку або навіть трійку, не лайте його, з’ясуйте, що не вдалося зробити, і допоможіть розібратися з важким матеріалом.

Боятися помилок. Помилка – це стимул виправити її, впоратися з труднощами, подолати себе. Не помиляється той, хто нічого не робить.

Оцінювати особистість дитини за оцінками. Оцінка – це тільки тимчасовий показник якогось етапу навчання. А ви любите своє чадо просто тому, що воно є, без всяких умов. Показуйте свою любов при кожній нагоді.

Відштовхувати. Коли ви втомлений приходите з роботи, а дитина кидається до вас зі своїми враженнями від школи або спілкування з однолітками, обов’язково вислухайте її. Відразу ж, поки дитина ще переповнена емоціями. Потім його радість від зустрічі з вами стихне, ціна дитячого одкровення впаде.

Перевантажувати. Ви хочете, щоб дитина була різнобічно розвинена, тому записали її в усі гуртки та секції. Але школа забирає багато сил, їх не залишається на інші заняття. Ваша дитина – НЕ ледар, ймовірно, ви просто переоцінили її можливості. Нехай вона вибере гурток чи секцію, де їй самій цікаво, а не той, який престижний або популярний в колі ваших знайомих.

Джерело