Як реагувати, якщо вашій дитині роблять зауваження чужі люди?

Як реагувати, якщо вашій дитині роблять зауваження чужі люди?

Ви спілкуєтесь з дитиною в публічному місці, вирішуєте якісь питання або ж навіть намагаєтесь заспокоїти… І тут перехожі кидають всі свої справи і намагаються “допомогти”, влізти з порадами і “заподіяти добро”. Вам знайомі наступні фрази:

“Ти чого це плачеш, як дівчинка?”

“Ану перестань так поводитись, бо я тебе зараз заберу!”

“А чому ти без шапки / в шапці? Тобі не холодно / не жарко? Про що думала твоя мама?”

“Яка нечемна дитина! А мама з нею ще сюсюкає, краще б ременя вліпила!” і т. ін.

У такі моменти складно адекватно мислити і влучно відповідати (бо насправді хочеться, щоб усі порадники замовкли або щезли).

Пропонуємо вашій увазі перелік відповідей, які допоможуть вам у спілкуванні з такими «помічникам». Більше того, ваші діти вчитимуться на вашому прикладі мирно давати відсіч непроханим порадникам і відстоювати власні рамки.

Тож збережіть собі цей перелік мирних, але «залізобетонних» відповідей:

Дякую, у нас все під контролем..

Вибачте, моя дитина поки боїться чужих людей.

Дитина просто голодна / хоче спати / вдарилася / погано себе почуває тощо.

Він / вона дуже хороша дитина, просто у нас трапилася неприємність.

Дякую вам за пораду, все добре.

Дякую, нам не потрібна допомога.

Вибачте, в моїй родині не прийнято обговорювати поведінку дитини з незнайомими людьми.

Також ви можете навчити дитину відповідати за себе:

Я не в настрої або втомився / -лась.

Мама / тато мене нікому і ніколи не віддасть.

 Я – слухняний / -а.

 У нас із батьками все добре.

Джерело