Найкраще, чого можна навчити дошкільника в теплу пору року, – кататися на велосипеді. Зробити це не так складно, як здається, і при дотриманні простого алгоритму будь яка трьох-чотирирічна дитина легко поїде. Відразу на двох колесах.
1. Почніть заздалегідь – з біговелу
Біговел, велобіг, ранбайки – двоколісні каталки, схожі на велосипед без педалей, не просто так стали популярні в усьому світі. Уже в два роки дитина може навчитися балансувати, тримати рівно кермо, вписуватися в повороти і не боятиметься швидкості. Після біговелу єдина премудрість, яку потрібно освоїти на велосипеді, – крутити педалі. А ось якщо сісти на велосипед «з нуля», дитині доведеться вчитися і балансувати, і рулювати, і крутити педалі одночасно – що значно складніше, особливо в 3-4 роки.
Разом з біговелом не забудьте купити шолом – так легше буде пояснити дитині, що двоколісний засіб пересування і захист нерозлучні.
2. Вибирайте найлегший велосипед
Велосипеди для дітей роблять, як правило, з найдешевших, застарілих і важких комплектуючих – і це при тому, що для сильних і витривалих дорослих виробники щороку вигадують все більш легкі рішення. Шукайте для дітей найлегше, що є на ринку. Не слухайте продавців, що розхвалюють 12-15-кілограмовий велосипед за допомогою аргументу «зате він міцний». Ваша дитина буде їздити сама, і їй цю важкенну конструкцію буде вкрай складно зрушити з місця.
Прийнятна вага велосипеда з колесами 12-14 дюймів в діаметрі, який реально придбати на велоринку або в інтернет-магазині, – до восьми кілограмів, знайдете легший – прекрасно. Перед покупкою в інтернеті краще подивитися і зважити велосипед в офлайн-магазині.
3. Не купуйте велосипед на виріст
Ідея купити трирічній дитині велосипед, на якому можна буде їздити і в п’ять, і в сім, вкрай приваблива для сімейного бюджету. Але вона зовсім не працює, якщо хочеться навчити дитину самостійно їздити без всяких страхувальних коліщаток. Справа в тому, що для успішного навчання ноги маленького велосипедиста, коли він сидить в сідлі, повинні твердо, повною стопою стояти на землі. Тому навряд трирічці підійде велосипед з колесами більше 12 дюймів, а чотирирічному – більше 14. Виходить, такий велосипед прослужить сезон-два – але зате припадати пилом не буде, дитина дійсно зможе на ньому кататися. Кращий варіант для економії – купити старий велосипед, тим більше що за рік-два попередній власник навряд чи встиг «заїздити» його до смерті.
4. Відкрутіть все зайве (і особливо страхувальні колеса)
Дитині, у якої є досвід біговелу, ніякі додаткові колеса і ручки-тримачі не потрібні: один-два дні (ну максимум тиждень) ви підтримуєте її за спину, вона вчиться крутити педалі, а потім рушати – і вуаля. Зате відкрутивши непотрібні аксесуари (наприклад, важкий багажник, підніжку тощо), ви зменшите вагу велосипеда і управлятися з ним дитині буде куди легше.
5. Не тримайте за сидіння
Отже, все готово, велосипед відповідно до віку є, перед вами широка пряма доріжка в парку або у дворі. Запропонуйте дитині спочатку покататися на велосипеді як на біговелі, відштовхуючись від землі. Потім підкажіть, як привести педалі в зручне положення, щоб, ставлячи на них ноги, велосипед виходило штовхати вперед. І пробуйте їздити: малюк сидить і крутить педалі, а ви злегка притримуєте його за одяг (куртку або светр на спині). Ні в якому разі не тримайте за сидіння: тримати в рівновазі велосипед – завдання вашої дитини, а ви лише допомагаєте їй самій не завалюватися при цьому.
6. Покажіть приклад
Ми подарували синові велосипед, коли йому виповнилося три роки, а в три роки і один місяць він вже їздив самостійно. Рушати довелося вчити трохи довше (спочатку потрібна була допомога, злегка підштовхнути, а далі їхав добре). Як син сам розповів нам пізніше, йому допоміг зрозуміти, як правильно поїхати, наш приклад. Ми з чоловіком багато возили і возимо дитину в велосипедному кріслі, а як тільки син сів на велосипед сам, стали їздити в найближчий парк всі разом – ми на своїх велосипедах, дитина – на своєму. До кінця літа він вже без особливих зусиль проїжджав до п’яти кілометрів абсолютно самостійно.
