АДАПТАЦІЯ ДО ШКОЛИ ЗА ТИПОМ ТЕМПЕРАМЕНТУ

АДАПТАЦІЯ ДО ШКОЛИ ЗА ТИПОМ ТЕМПЕРАМЕНТУ

Напередодні першого вересня весь інтернет рясніє рекомендаціями щодо адаптації дітей до школи. Першокласники з гладіолусами. П’ятикласники, які кочують з-під теплого крильця початкової школи в страшну середню. Всі інші, яким треба якось влитися в навчальний процес після – о жах – літніх канікул. Списки літератури не прочитані, правила не повторені, зошити не куплені. Одним словом, легка паніка з елементами істерики. Давайте будемо розбиратися по пунктах і наводити спокій в цій вакханалії.

І коли я кажу «по пунктах», то маю на увазі не по класах, а по темпераменту дітей. Тому що, як не крути, вони у нас дуже різні, і те, що одному буде адаптацію полегшувати, іншому може навіть нашкодити. Типологію візьмемо саму банальну і відому: сангвініки, холерики, меланхоліки і флегматики. І спробуємо визначити, куди ж віднести власне чадо і що з ним робити виходячи з його темпераменту.

САНГВІНІК

Напевно, найбільш соціально схвалювана дитина з чотирьох запропонованих. Такі діти дуже позитивні, в міру активні, часто бувають в доброму настрої, веселяться більше, ніж сумують, вічно цікавляться тим, що відбувається і вміють співпереживати ближньому. Ну хіба не подарунок?

Однак навіть у них є кілька – не скажу недоліків – але тонких місць. Одне з них – це організованість, яка сангвінікам дається дуже важко. Це ті діти, яким важко зосередитися на вирішенні прикладу, якщо за сусідньою партою базікають. Виконання домашнього завдання може сильно затягнутися, якщо стіл стоїть біля вікна, а на вулиці грають у футбол хлопці. Впізнали свого сина або власну дочку? Тоді вам буде важливо зосередити свою увагу на тому, щоб навчити дитину утримувати увагу і доводити справу до кінця. Починаємо з прибирання іграшок, до першого класу освоюємо збір портфеля. І так, саме з такими школярами вам потрібно буде проявити контроль, тільки не армійський «встав-віджався», а батьківський – м’який і наполегливий. Елементарні ігри «так ні не говорити, чорне біле не надягати» теж підійдуть для тренування.

Також для сангвініків вкрай важливо дотримуватися режиму дня – це плавне переміщення від однієї справи до іншої, від зубної щітки до сніданку і від полудня до прогулянки. Все це теж привчає малюка до організованості.

Відкриті сангвініки дуже складно сприймають прояви гніву з боку вчителів та однокласників. Впасти в ступор через розлюченого викладача для них стандартна реакція на стрес, тому вибір вчителя стає ще більш важливим. Звичайно, ви як батьки не зможете запобігти будь-якій бійці або прояву негативу між іншими дітьми, але, знаючи реакцію власної дитини, можете часто і детально розмовляти про різні почуття, розвивати її емоційний інтелект і нормалізувати для дитини різні форми гніву.

ХОЛЕРИК

Саме таких дітей частіше приводять до неврологів або психологів зі словами «здається, у моєї дитини синдром дефіциту уваги і гіперактивність». І на щастя, в більшості випадків помиляються: ніякий це не синдром, а просто темперамент – дуже емоційний, підвладний мінливим імпульсам, якщо раптом щось йде не так, то раптово виникає агресія або трапляється істерика.

Втомлені батьки часом мріють уже «здати» цей електровіник в школу по-швидше, проте деяку підготовку варто зробити і деякі моменти врахувати заздалегідь.

Холерикам не можна перевантажуватися, хоча і здається, що їх активності вистачить на три сім’ї. Вчимо дитину розслаблятися, дотримуватися режиму, не навантажувати її по повній, як люблять робити батьки таких активістів. Пам’ятаємо, що у холерика нервова система швидко розганяється, але погано сповільнюється. І спроби розігнати її ще більше, поки дитина не впаде на місці, як загнана коняка, в довгостроковому плані може виявитися вкрай плачевною.

Окремо згадаю про гаджети перед сном: вони шкідливі абсолютно всім дітям, проте в даному випадку ще шкідливіші. Нервова система взагалі ніяк не відпочиває під час перегляду мультика, тому за дві години до сну всі екрани повинні бути вимкнені.

Холерикам складно утримувати увагу, доводити справу до кінця – тут вони схожі з сангвініками. Відповідно і рекомендації будуть ті ж. Плюс знову про гаджет: вранці вони також шкідливі, так як сфокусувати увагу стає складніше, а для холерика та ще й в момент адаптації до школи взагалі неможливо.

МЕЛАНХОЛІК

Якщо вам дісталася емпатична, ранима дитина, для якої властиві сором’язливість і тривожність, то такого малюка до школи потрібно адаптувати заздалегідь і обережно, а саме спробувати побувати в класі до 1 вересня, познайомитися з учителькою ще в серпні, вдома вивчити її ім’я, спробувати подружитися з кимось із класу ще до школи.

Перший час варто приділити максимум уваги психологічному комфорту дитини, зазвичай таким дітям дуже важливий тактильний контакт зі значимим дорослим, велика кількість похвали, мінімум сюрпризів і дій поза планом, навіть якщо ці зміни здаються вам позитивними. Так-так, ось це раптове «а давай сьогодні на уроки не підемо і проведемо день в зоопарку» можуть викликати у меланхоліка такий стрес, що краще три рази в школу.

Меланхоліки – саме ті діти, які від прояву напору впадають в стан ступору. Занадто суворий педагог, або ваш крик можуть вибити малюка з колії не просто на кілька годин, а на кілька днів. А можуть взагалі відкинути адаптацію сильно назад. Тому знову уважно вибираємо вчителя і працюємо над своїми емоціями, чуйно стежимо за потоком інформації, що надходить, адже навіть злегка тривожні новини по радіо перед шкільним днем вкрай небажані для таких діток. Включайте краще власний плейлист або аудіоказки.

Зупинюся на самому навчальному процесі: таким дітям фізично складно утримувати увагу на уроках протягом тривалого часу. Так, вони не влаштують гнівного випаду через втому, не почнуть показову істерику, але закриються і будуть тихо плакати від перенапруги. В такому стані розвиток неможливий, тому не доводимо до точки кипіння і влаштовуємо максимально часті перерви в заняттях.

ФЛЕГМАТИК

Флегматики настільки неспішні, що просто дико дратують своїх батьків або вчителів, особливо якщо ті самі по собі холерики або сангвініки. Однак я особисто обожнюю цих повільних, вдумливих, незворушних малят, які вміють засвоювати будь-який матеріал глибоко і повно на відміну від інших, які хапають по верхах. Спроби розігнати флегматика призведуть до ще більшого гальмування або до погіршення відносин між вами, тому найправильніше – не квапити, а навчити розподіляти час. Так, ця навичка буде даватися важко, але, як і всі інші, якщо буде засвоєна, то раз і назавжди.

Впертість флегматика – початок його наполегливості. Якщо батькам або педагогам буде необхідно переконати таку дитину в чому-небудь, то простого наказу вона просто не почує. А якщо і почує, то все одно «не почує». Набагато більш короткий шлях – пояснити дитині, що саме ви хочете від неї і чому, навести вагомі аргументи і гарненько аргументувати свою позицію. Прийнявши вашу позицію за свою, цей танк попре з такими результатами, що ви самі здивуєтеся.

Флегматика не потрібно віддавати в «сильний» клас, педагог якого мріє посісти перше місце серед обласних шкіл. Не потрібно записувати на секції, де важливий результат на час. Йому буде необхідний його вчитель, його гурток, його ритм. І ваше прийняття цього ритму.

В цілому, будь-який із запропонованих темпераментів має свої плюси і свої складні зони. З одним вам може бути простіше, а з іншим ох як важко. Але перше і головне, що я можу побажати школярикам, ​​які ось-ось сядуть за парти, це прийняття. Прийняття їх характерів, особливостей, темпераментів, ритмів дорослими, які для них важливі. Емпатичних, досвідчених вчителів, які знають, як знайти підхід до кожної дитини. Люблячих батьків, яким оцінка в табелі менш важлива, ніж контакт і стосунки.

Нехай так і буде. У всіх.

Леля Тарасевич