Діти не ростуть самі по собі…

Діти не ростуть самі по собі…

Якщо ви бачите успішну дитину, яка брала участь в олімпіадах, а можливо і перемагала у них, дитину, яка іде на тренування у той час, як її однолітки сидять у кафе, того, хто з музичним інструментом / кімоно / мольбертом кожен день проходить повз вас, дитину, яка добре склала ЗНО і без проблем поступила в кращий ВУЗ, дитину, у якої в 14 років свій блог / інтернет-магазин / сайт / пісня / порт фоліо – не ставте у приклад своїй дитині цих дітей!

Не говоріть нічого такого: “подивись який молодець” або “а ось Оленка з 4ої…” Самі беріть приклад з батьків цих дітей!

Діти не ростуть самі по собі!

Успішна дитина – це коли нею займаються батьки. Це колись було прийняте рішення, що мама буде вести сина на 3-и тренування в день. Або дочку на заняття в художню школу 3-и рази в тиждень. А тато зрозумів, що заробляти потрібно трохи більше, щоб оплатити змагання чи конкурс.

Іноді буває так, що одна мама зрозуміла, що потрібно вести на заняття та, крутячись по роботах, потрібно заробляти більше для конкурсів / мольберта / пуант / бійцівських рукавиць або просто друку нот.

Коли ви бачите успішну дитину, можливо, сім’я замість купівлі третього телевізора чи модного гаджета обрала змагання, спортивні збори, якісний інструмент, додаткового репетитора…

Діти не ростуть самі по собі!

Дітьми потрібно займатись. Якщо ви не хочете і не готові до цього, будь ласка, просто не ставте своїй дитині в приклад таких дітей, чиї батьки прийняли рішення і взяли на себе цю відповідальність.

Успішна дитина – це культура сім’ї, в якій немає місця випадковості, ліні та безвідповідальності. В якій спілкування, знання, формування особистості важливіше за останню модель айфона.

За кожною розумною, здібною, відповідальною дитиною. Такою, яка все вловлює на льоту, планує та прагне більшого, стоять батьки (або авторитетна людина), які наполегливо працюють (як правило, над собою !!!!!!!!), щоб так було.

Вони організували допомогу спеціалістів, вели на гуртки, секції, підтримували, мотивували, хвалили. Виділили окрему статтю сімейного бюджету саме для розвитку та навчання дитини. Змучені після роботи вели на заняття, хоча так хотілось розтягнутися на дивані, і чекали декілька годин поки дитина звільниться. Купували кімоно / чешки / підручники / мікроскоп / піаніно / скрипку. Відправляли на літні курси / збори / наукові літні табори або на фестиваль.

Вони не говорили своїй дитині “тобі не дано”, “кому зараз треба це виховання”, “поступи кудись, а потім розберешся”, “нехай сам вирішує”, “ми ж якось виросли” і в такому ж дусі.

Самі по собі діти не ростуть. Біологічно – можливо, так. А формування дитина, її виховання та майбутнє – абсолютна відповідальність батьків. НЕ ШКОЛИ ЧИ САДКА! Велика  ілюзія думати, що відправивши в “хорошу” школу, ви автоматично отримаєте гарантований результат. Це далеко не так!

ВИ і тільки ВИ (батьки) маєте розвивати, вкладати в своїх дітей!!! Давати їм приклад.

І це принесе результат!

Ольга Колодчак