19 грудня – одна із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими – свято Миколая. У день Святого Миколая всі ми перетворюємося на дітей, які цього дня із самого ранку починають шукати подарунки у себе під подушкою. Це свято в Україні люблять і дорослі, і діти.
Багато хто думає, що Святого Миколая навмисне асоціюють з подарунками, щоб створити додаткову радість дітям. А насправді легенди стверджують, що він дійсно уславився тим, що допомагав нужденним. Ще й робив це потай.
19 грудня діти чекають з нетерпінням, заздалегідь вчать вірші та пишуть листи Святому Миколаю. Тож пропонуємо добірочку віршів до Святого Миколая – якщо не вивчити з дитям, то хоч почитати та створити передсвятковий настрій.
Вірші про Миколая для дітей
ДЛЯ МАЛЯТ 2–3 РОКІВ
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
Миколаю, Святий Миколаю!
Де ти ходиш, де бродиш в світах?
Чом так рідко до нас прибуваєш?
Ти — чаклун і добродій у снах.
Я з нетерпінням так чекаю — Миколаю.
Щось таємниче в цьому є для нас.
Ніхто, ніколи наперед не знає
З чим і в який він прийде час.
Від Святого Миколая
Я даруночка чекаю,
Не стулю всю нічку очі,
Бо який він знати хочу.
Тільки раз у році
Нічка ця буває,
Коли Миколайко
Дари посилає.
Я сьогодні сам молився
і ні разу не забувся,
аж Миколайко з образочка
до мене всміхнувся.
До святого Миколая
Молитву складаю,
Про святкові даруночки
Його попрохаю!
Знаю тебе, добре знаю,
Щедрий Святий Миколаю.
Чекає тебе зимова пора,
Жде з нетерпінням уся дітвора.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні!
Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.
ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ
Ходить Миколайко
Від хати до хати,
Гостинцями хоче
Всіх обдарувати.
Славні Янголята
Йому помагають.
Двері та віконця
Справно відчиняють.
Нічка таємнича,
Ніченька казкова
Приходить щороку
Й щораз загадкова.
Тільки раз у році
Нічка ця буває,
Коли Миколайко
Дари посилає.
Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці!
Святий отче, Миколай!
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни!
Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
(Марійка Підгірянка)
На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.
А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!
Для слухняних дiточок —
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти!
Любий Отче Миколаю,
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися,
Серця лагідно торкнися,
Освяти його Любов’ю,
Подаруй душі здоров’я.
Буду чемна і слухняна,
Все робитиму старанно.
Хочу, Отче, як і Ти,
Мир і Радість всім нести.
ДЛЯ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ
З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Ходить він завжди вночі
Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.
Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним — мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий… (Миколай)
Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може, в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.
На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато —
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний —
Може, сподіваюся
На прихід даремно…
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю.
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
В український наш край
Йде Святий Миколай,
Через поле і ліс
Подарунки приніс.
Сняться діткам вві сні
Ті дарунки смачні,
Що залишить в кутку
В золотім чобітку.
Місяць засурмив в ріжок:
— Миколай йде до діток!
У мішку несе багато
Подаруночків малятам.
Для Максимка є машинка,
Для Мар’янки мандаринка,
Миколайчик для Мартусі,
Сіра мишка для Катрусі.
ДЛЯ ДІТЕЙ 8 — 10 РОКІВ (3, 4, 5 КЛАС)
Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…
Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить —
То вже Миколай до нас спішить.
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда,
І за вітром в’ється борода.
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно — аж мішок!
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Він в шапці-неведимці,
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для святого Миколая,
Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
— Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!
Пара коників летить,
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.
Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!
