Доньки і сини з якими ми найчастіше сперечаємося, найбільше на нас схожі

Доньки і сини з якими ми найчастіше сперечаємося, найбільше на нас схожі

Секрети сімейної психології

У будь-якій сім’ї іноді виникають суперечки і навіть сварки. Але найчастіше найзапекліші розбірки відбуваються між найближчими людьми. Зазвичай – між батьками та дітьми.

Деякі вчинки та погляди дітей буквально доводять батьків нервового зриву. Але виявляється, що діти лише повторюють помилки за батьками, тому ви так і злитесь на них!

За словами психолога Марти Сергельес, мати і батько вбачають у поведінці дітей помилки, які самі робили в минулому, і хочуть захистити їх від повторення всіх своїх невдалих рішень. Звідси виникають суперечки.

Тому та дитина, яка найбільше виводить вас із себе своєю поведінкою, швидше за все, найбільше схожа на вас і йде вашими стопами.

Сегрельєс каже, що багато моделей поведінки діти успадковують від батьків. У дитинстві вони спостерігають за тим, як батьки поводяться в різних ситуаціях, переймаючи їхню манеру мови, реакції та поведінку. Навіть настрій батьків часто впливає на розвиток дитини.

При цьому батьки можуть шкодувати про свою поведінку та минулі рішення, тому коли діти поводяться аналогічно, мама з татом усіма силами намагаються вберегти їх від повторення своїх помилок.

Сегрельєс каже:

“Все, що дратує вас в інших, – це лише проекція ваших власних невирішених проблем”.

Як же мають робити батьки в такій ситуації?

Сегрельєс каже, що перш ніж лаяти дітей, батьки мають вирішити власні емоційні конфлікти, залишити минуле позаду та усвідомити, що діти мають право приймати власні рішення та навчатися на своїх помилках.

Ось що радять фахівці:

  • Не лайте дітей і не кричіть на них. Постарайтеся поглянути на проблему об’єктивно та поставити себе на їхнє місце.
  • Аналізуйте свої реакції, тон голосу та слова.
  • Не надавайте надто великого значення вчинкам. Якщо діти грюкають дверима, підвищують голос чи невдоволено кривляться — пам’ятайте, що вони навчилися цього від вас.
  • Якщо ви обидва гніваєтеся, краще відкласти розмову на потім.
  • Вчіться контролювати свої емоції, щоб вселяти дитині спокій.
  • Зміцнюйте зв’язок з дитиною, проводьте час, розмовляйте, згадуйте хороше і прощайте.

Джерело