ЦЬОГО ВАРТО НАВЧАТИ ДІТЕЙ: МЕТОДИ РЕАГУВАННЯ НА СПРОБУ ЦЬКУВАННЯ

ЦЬОГО ВАРТО НАВЧАТИ ДІТЕЙ: МЕТОДИ РЕАГУВАННЯ НА СПРОБУ ЦЬКУВАННЯ

Розкажіть дитині, як можна реагувати, якщо її ображають.

Один із способів опору — повторювати те саме твердження, поки інші діти не перестануть запитувати.

Ця техніка називається «заїжджена платівка».

Ось як це звучить на практиці:

  • Вася: Позич мені свій телефон пограти!
  • Петя: Я не дам тобі свій телефон.
  • Вася: Ну дай, не будь такою жадіною!
  • Петя: Я не дам тобі мій телефон.
  • Вася: Але я потім тобі свій позичу!
  • Петя: Я не дам тобі мій телефон.
  • Вася: Але я тобі свій давав!
  • Петя: Я не дам тобі мій телефон.
  • Вася: Тоді я не дам тобі пограти у мою приставку!
  • Петя: Твоя приставка класна, але я тобі телефон не дам.

«Заїжджена платівка» у цьому випадку — це фраза «Я не дам тобі свій телефон».

Підготуйте дітей до того, що така маніпуляція може супроводжуватись фізичним залякуванням.

Навчіть їх зберігати впевненість, навіть якщо учень, що задирає, підходить дуже близько або кидає на нього злісні погляди.

Зазвичай інший учень перестає чинити тиск після того, як заїжджена фраза повторюється тричі.

Проте діти повинні пам’ятати про те, що основне їхнє завдання в ситуації цькування — вийти з неї за першої ж нагоди, тому не варто використовувати цю техніку надто довго.

Відповідь на образи.

Якщо дитина наполегливо просить іншу припинити образи, але це не працює, тоді може допомогти метод, який називається «затуманюванням», або «грою в туман» (англ. fogging).

Суть цього методу полягає в наступному: учень, який став жертвою образ, відповідає на кожну нападку нейтральним твердженням, спрямованим на те, щоб згладити ситуацію, а не загострити її.

Такі заяви, як

“Так, твоє право так думати”;

“Можливо”;

“Тобі може так здаватися”;

“І?” – твердження “туманного” типу.

Агресор досить швидко втрачає ініціативу, якщо його жертва залишається спокійною.

Часто в учнів виникають серйозні проблеми з тим, щоб кликати на допомогу або взагалі розповідати про ситуацію, що склалася комусь, бо вони боятися виглядати «стукачами».

Важливо донести до дітей, що стукач — це людина, яка навмисно повідомляє якусь інформацію про іншого учня дорослим (або іншим дітям) з метою нашкодити йому. У випадку ж, коли дитина повідомляє дорослим про те, що стала жертвою цькування, її мета не в тому, щоб досадити агресору, а в тому, щоб припинити цькування. Якщо агресор у цьому випадку постраждає, це буде наслідком його поведінки. Більше того, повідомляючи про цькування, учень робить важливу справу, оскільки знижує ймовірність того, що інші діти опиняться на його місці.

Іноді складаються важкі ситуації, коли дитина опиняється в оточенні агресорів, і їй не вдається «пробитися» через їхнє кільце. У цей момент найрозумніше — криком звернути увагу на те, що відбувається, і попросити про допомогу.

Зберігати спокій у стресових ситуаціях

Дітей корисно вчити технікам розслаблення у стресових ситуаціях — це допоможе їм зберігати спокій і, відповідно, почуватися впевненіше.

Найпростіша техніка релаксації за допомогою регуляції дихання пов’язана з тим, щоб видих виявлявся тривалішим, ніж вдих. За такого дихання у крові підвищується вміст вуглекислого газу (а кисню — знижується), з допомогою чого відбувається гальмування симпатичної нервової системи, що відповідає за активацію, страх, паніку.

Людина починає почуватися спокійніше. Подібний принцип використовується в безлічі технік, які спрямовані, наприклад, на корекцію стану під час панічної атаки.

У ситуації цькування учень відчуває сильний стрес, часто страх. Дихальне регулювання допомагає справлятися з цими станами.

Навчіть дитину цим технікам, як тільки виникне потреба.

З “Посібника з протидії та профілактики буллінгу для шкільної адміністрації, вчителів та психологів”.

А.А. Реан, М.А. Новікова, І.А. Коновалов, Д.В. Молчанова