11 фраз, без яких у дитини не буде теплих спогадів про батьків

11 фраз, без яких у дитини не буде теплих спогадів про батьків

1380
Виховання

Ми багато всього говоримо нашим дітям, але є слова, здатні зробити їх сильнішими, розумнішими, добрішими і додати впевненості в собі.

Ось батьківських 11 фраз, які порадують дітей та допоможуть їм гармонійно розвиватися.

11. “Нічого страшного, давай разом наведемо порядок”

Невірно: «Якщо так поводитимешся, не отримаєш десерт!»

Діти неусвідомлено перевіряють нас на міцність поганою поведінкою. Вони ніби запитують: «А якщо я зроблю так, ти все одно мене любитимеш?». Відповідь має бути однозначною: «Звичайно, буду! Я щаслива, що ти у мене є. З усіх дітей світу я виберу тебе».Це формує здорову психіку у дитини.

10. “Я тебе люблю”

Для правильного розвитку дитини немає слів важливіших, але їх необхідно підкріплювати діями: разом гратися, сміятися, дуріти, пускати мильні бульбашки, обіймати дитину, обговорювати її проблеми та підтримувати за необхідності.

9. «Сьогодні у тебе вийшло набагато краще, продовжуй у тому ж дусі!»

Невірно: «Друзі уміліші за тебе»

«У тебе такий порядок!», «Нічого собі! Ліжко заправлене!», «Ти так акуратно склав речі, молодець!». Завдяки цим фразам дитина відчуває вашу підтримку та віру в неї. Вона розуміє, що її зусилля не є марними. Крім того, будь-яке схвалення викликає позитивні емоції, і їй хочеться поводитися так постійно.

8. «Пробач, що накричала на тебе»

Усі часом роблять помилки. Важливо мати мужність визнати їх і попросити пробачення у своєї дитини, щоб вона відчувала, що ви її цінуєте та поважаєте. Крім того, це стане прикладом, що за помилки потрібно вибачатися і не повторювати їх.

7. “Так шкода, що ти загубив улюблену іграшку”

Неправильно: «Перестань ревіти! Подумаєш, іграшку загубив!».

Придушення негативних емоцій спричиняє неврози та психосоматичні захворювання. Дитина має право злитися. Дозвольте їй засмучуватися через зламану іграшку і плакати, якщо вдарилась. Забороняючи їй висловлювати негативні почуття, ви заважаєте їй бути собою і поводитися розкуто.

Завдання батьків – навчити дитину виявляти емоції, не завдаючи нікому шкоди.

6. “Продовжуй, я в тебе вірю!”

Поясніть дитині, що абсолютно безстрашним неможливо бути. Усі чогось бояться, а сміливість – це вміння долати страх чи діяти йому всупереч. Якщо дитина чогось боїться, поділіться своїми спогадами та досвідом, як ви навчилися справлятися зі страхами.

5. «Що ти хочеш сьогодні пограти?»

Неправильно: «Я – мама, і я краще знаю! Роби, що говорю!».

Даючи дитині право вибору, ми вчимо її прислухатися до себе і не боятися відмовлятися від того, що їй не подобається та нецікаво. Якщо за дітей завжди приймають рішення, вони виростають пасивними, несамостійними і легко керованими.

Вимагаючи беззаперечної покори, будьте далекоглядні на 20 років наперед: ви справді хочете, щоб дитина усім підкорялася, не відстоюючи свою думку?

4. «Давай зберемо іграшки. Пам’ятаєш, як швидко в тебе це вийшло минулого разу?

Нагадуючи про минулі успіхи, ви переконуєте дитину у своїх можливостях і допомагаєте усвідомити, що вона може досягти більшого.

3. “Все нормально, спробуй ще раз”

“Не переймайся. Спробуй знову. Ні в кого не виходить з першого разу», «Я в тебе вірю!», «Усім потрібен час, щоб це зрозуміти». Підтримайте дитину цими фразами у разі невдачі, навіть якщо ситуація по-справжньому серйозна, наприклад, «двійка» за контрольну чи програш у змаганнях.

Дитині важливо зрозуміти, що всі успішні люди робили помилки, які зрештою допомогли розвинути завзятість, терпіння та інші цінні якості. Але головне поясніть, що ви не розлюбите її через цей провал.

2. “Мені дуже подобається разом готувати, а тобі?”

“Як ти? Як пройшов твій день?”. Ці фрази емоційно зближують батьків і дітей, вчать дитину формулювати думки, бути чуйною та уважною до самої себе.

1. «Ух ти, молодець! Ти зміг сам!

Говорячи про дитину, батьки часто використовують займенник “ми”: “Ми вже повзаємо!”, “Ми ходимо в садок”, “Ми скоро підемо в другий клас”. Єдність матері з малюком корисна і навіть життєво необхідна в ранньому дитинстві. Однак пізніше це уповільнює розвиток дитини та перешкоджає психологічному поділу.

Важливо вміти справлятися самотужки. На думку психологів, завдача виховання — навчити дитину бути самій собі добрим батьком, і перший крок на цьому шляху — займенник «ти».

Джерело