1. “Зайчик” (Сергій Павлович)
На землі сніжок лежить, (Плавні рухи руками, розвести їх над “землею”).
Зайчик по сніжку біжить. (Пальчикова фігурка “Зайчик”).
Мерзнуть вушка, (Згинати й розгинати пальці — “Вушка “).
Мерзнуть лапки, (Ворушити всіма пальцями, згинаючи й розгинаючи їх).
Бо без валянців (Утворити немовби дві “мисочки” долонями).
Та шапки. Ой! (Двома долонями зобразити над головою шапку: пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру й піднести над головою).
2. “Зайчика злякались” (Платон Воронько)
Ми ходили по гриби, (Переступати двома пальцями по столу; “Гриб”— накрити кулачок опуклою долонею).
Зайчика злякались (“Зайчик”).
Поховались за дуби, (“Дерево” —дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест).
Розгубили всі гриби, (Гриб”; “Кошик”—з’єднати дві опуклі долоні).
Потім засміялись (Усміхнутися).
Зайчика злякались! ( “Зайчик”; показати на нього вказівним пальцем другоі руки).
3. “Зайченятко” (Вадим Крищенко)
— Ой, маленьке зайченятко, (“Зайчик”).
Де твоя домівка-хатка? (“Дах “—з ‘єднати долоні під кутом над головою).
— В мене хатка за горбочком, (“Дах”; “Дерево”—з’єднати долоні під кутом перед грудьми).
Під ялинкою й дубочком. (“Ялинка”—долоні рук з перехрещеними пальцями виставити перед грудьми).
4. “Їжачок”
їжачок-хитрячок, (” їжачок”—з’єднати долоні разом пальцями вгору;)
Голочки гостренькі, (великі пальці—на себе, решту перехрестити й поворушити ними.)
Ось грибки під дубком (“Дерево”).
Він збира маленькі. (“Гриби”).
5. “Коники” (біля столу)
По гладенькому столі (“Коник”— чотирма пальцями (крім великого) стукати по столу).
Пальчики стукочуть. (Стукати голосніше).
То не пальчики, ні-ні — Коники цокочуть. (Стукати ритмічно, цокаючи язиком).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок,
За місток, (“Місток”—поставити руки “поличкою” одна на одну).
За млинок (“Млинок”—крути ти кулачками один над одним).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок, (“Коник”).
В чисте поле, за лісок. (“Дерево”).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок, (“Коник”).
Потім знову в дитсадок. (“Дах”над головою).
6. “Квіточки”
На галявині зростають
Квіточки маленькі. (“Квітка”—долоні разом, пальці розставити, крім мізинців та великих, — вони торкаються одне одного).
Є рожеві, є червоні,
Жовті та біленькі.
Корінцями із землі (“Коріння”—як “Дерево”, але руки опустити донизу).
П’ють вони водичку,
А нап’ються — підростуть, (“Квітка “, при цьому стати навшпиньки).
Стануть іще вищі.
7. “Котик”
Котик пухнастий, (“Котик”—із кулачка відставити великий палець та мізинчик).
Вушка маленькі, (Поворушити відставленими пальцями).
Лапки м’якенькі, (Скласти пальців кулачок).
Кігті гостренькі. (Зігнути пальці й поворушити ними).
8. “Курочки” (Наталя Забіла)
На подвір’ї курочки,
Ціпу, ціпу, ціп. (“Курочка “—з’єднати пальці лівої руки й трохи зігнути; великим та вказівним пальцями зробити кружечок).
Ось Маринка й Юрочка
Кришать ціпкам хліб. (Великим, вказівним та середнім пальцями правої руки “накришити” хліба).
Ціпки бачать крихотки — (“Курочка”).
Дзьобики тук-тук. (Зігнутим вказівним пальцем однієї руки постукати по долоні другої).
Весь шматок — ой лишенько! (Ущипнути за долоню куроччиним дзьобиком).
Вихопили з рук.
9. “Гуси-гусенята” (Грицько Бойко)
Гуси-гусенята на ніжки (“Гуси” обома руками; показати на ноги).
Одягли червоні панчішки.
І пішли рядком до корита (“Йдуть” поряд).
Свіжої водиці попити. (Нахиляються та підіймають “голівки”).
Напилися води гусенята,
Почали купатись, пірнати. (Імітувати пірнання “гусей”).
Гуси-гусенята сердиті, (Рухатися й хитати “голівками”).
Дуже близько дно у кориті.
10. “Півники побились” (Марія Познанська)
Півнику, півнику, що ж ти наробив? (“Півник”—лівою рукою, а вказівним пальцем правої “сварити”).
Півникові меншому голову розбив! (“Півник” — правою рукою).
Як тобі не соромно меншенького бить? (Сварити пальцем).
Я не буду, півнику, більш тебе любить! (Похитати головою та вказівним пальцем ліворуч-праворуч).
І пшінця не дам тобі, не наллю води, (“Накришити” пальцями крихот, а з кулачка “наливати”).
Помирися з меншеньким, зараз підійди. (Зчепитися мізинцями; переступати двома пальцями).
Помирились півники і пішли в садок… (Те ж саме).
Я обом сипнула жменьку крихоток! (“Накришити” крихт із жмені).
11. “Два півники”
Два півники, два півники “Півники”
Горох молотили, (обома руками. Імітувати махання ціпом).
Дві курочки-чубарочки “Курочки”
До млина носили. (обома руками. З ‘єднати руки на плечі, немовби нести мішок.)
Цап меле, цап меле, (“Коза”, “Млинок”/почергово).
Коза насипає, (“Коза “— імітувати насипання.)
А маленьке козенятко (“Козенятко”— з кулачка виставити мізинець та великий палець (ріжки)).
На скрипочку грає. (Імітувати гру на скрипці.)
Танцюй, танцюй, козуленько, (Зробити танцювальний рух, “Коза”.)
Ніженьками туп-туп, (Потупати ногами.)
Татусенько з матусею (“Коза” обома руками.)
Принесуть нам круп, круп, (“Мисочка “двома долонями.)
– А Вівчок-сірячок (“Вовк”).
З лісу виглядає (“Дерево”, “Вовк”).
Та на біле козенятко (“Козенятко”).
Скоса поглядає. (“Окуляри”—зробити два кружечки /вказівним та великим пальцями).
12. “Двоє козенят” (Наталя Забіла)
Біг струмок через лужок, (Робити хвилясті рухи ребром долонь).
Над водою — кладка. (“Місток”).
І прийшло на бережок (Переступати чотирма пальцями по руці, по столу).
Сіре козенятко.(“Коза”).
— Зараз, — каже, — перейду (Переступати пальцями по руці).
Я на той бік сміло! —
А навстріч, як на біду, —
Козенятко біле (Дві “кози”— одна навпроти одної).
Ось на кладці тупотить (Переступати чотирма пальцями лівої руки по зовнішній поверхні правої долоні).
Сіре з цього боку,
А вже біле там стоїть
І назад — ні кроку! (“Коза” правою рукою).
Ну а кладочка — вузька, (“Місток”; показати долонями, що він вузький).
Розійтися ніде… (Розвести руки).
— Гей, піду спочатку я, (“Коза”лівою рукою, трохи підстрибнути).
Потім ти вже підеш! (“Коза” навпроти—правою; наступати одна на одну).
— Відступись з дороги! (Те ж саме).
— Ні! Перше перейду я! (Наступати, аж тремтіти).
— Дай мені дорогу! —(Те ж саме).
Кожне вередує.
Тут вони серед містка (“Місток”).
Так зіткнулись з ходу, (Зштовхнути).
Що обоє сторчака (Спрямувати обох донизу).
Полетіли в воду. (Показати падіння).
По камінчиках, по дну
Ковзають копитця… (Чотирма пальцями однієї руки імітувати ковзання по долоні другої руки).
— Ой, рятуйте! Потону! (“Коза” правою рукою).
Ні за що вхопиться!
Раптом сіре як гукне: (“Коза “лівою рукою).
— Не лякайся, брате! (Одна навпроти одної).
Я тебе, а ти мене (Дві “кози”, притулившись одна до одної).
Будемо тримати!
В нас обох аж вісім ніг, (Показати вісім пальців).
Це ж міцна опора! (Зчепити з пальців “замок”).
Хоч би як струмок тут біг, (Робити долонями хвилясті рухи).
Ми його поборем! — (Піднести два кулачки догори).
Так удвох на бережок (Двоє “кіз”поряд).
Вибрались два братці (Те ж саме).
І побігли на лужок (Стукати чотирма пальцями обох рук).
Серед квітів гратись. (“Квітка” та двоє “кіз” у русі).
