Криза новонародженості: особливості першого критичного періоду малюка

Криза новонародженості: особливості першого критичного періоду малюка

Поява малюка – складний період як для мами, так і для самої дитини. Жінці потрібно відновитись після пологів, а малюкові – адаптуватися до нового світу. Час адаптації малюка і називається періодом новонародженості. Також перші тижні життя називають кризою новонародженості.

ЩО ТАКЕ КРИЗА новонародженості

Криза новонародженості – перший критичний період у житті малюка, перша його травма. Деякі фахівці вважають, що цей період впливає на подальший розвиток дитини та все її подальше життя. З одного боку, у малюка поки що немає психічного життя як такого, тому вплив можна поставити під сумнів. З іншого боку, перинатальна психологія, яка вивчає період розвитку малюка в утробі та його перші тижні життя у світі, стверджує, що існує таке поняття, як допологова пам’ять. А це означає, що підсвідомість дитини «записується» з перинатального періоду, який включає і кризу новонародженості.

Існує дві причини кризи новонародженості:

– Фізиологічна. Дитина змінює місце свого перебування, починає самостійне життя у нових умовах, організму потрібна адаптація.

– Психологічна. Поки що психіка дитини – лише набір безумовних рефлексів: дихальний, смоктальний, захисний і орієнтовний.

ОСОБЛИВОСТІ КРИЗИ НОВОРОДЖЕННОСТІ

– Основна особливість кризи новонародженості – відсутність поведінки як такої. Як ми вже писали, у цей період малюк керується безумовними рефлексами. Але також у перші тижні малюка проходить період адаптації і безумовні рефлекси поступаються місцем новим навичкам.

– Малюк розрізняє смаки (солоний, гіркий та солодкий) та реагує на звуки.

– Важливий момент у психічному періоді новонародженого – розвиток уміння зосереджуватися на слухових та звукових подразниках. На 3-4 тижні життя дитина реагує на голос мами та тата. Приблизно в цей період дитина вчиться затримувати погляд на предметі.

– На п’ятому тижні дитина вміє сприймати предмети в цілому, стежити за елементами, що рухаються, і реагувати на звуки, що переміщаються. Допомогти малюку в освоєнні нових навичок можна за допомогою ігор для розвитку слуху та зору.

– У цей період дитина починає впізнавати голос мами, встановлюється емоційний контакт. Особливістю кризи новонародженості є поява «комплексу пожвавлення». Це особлива емоційно-рухова реакція на дорослих (переважно – на маму, тому що саме вона доглядає малюка весь цей період і стає для нього джерелом емоцій). «Комплекс пожвавлення» може виявлятися у протягуванні ручок, швидких рухах ручками чи ніжками, радісним звукам та посмішці.

Вчені вважають появу посмішки (не простих рефлекторних скорочень м’язів, а посмішки спрямованої до конкретного дорослого) переходом від періоду новонародженості до дитинства.

Під час кризи новонародженості малюк може втрачати у вазі. Така реакція можлива і з переходом у дитинство все прийде до норми. І те, як швидко дитина вийде із цього критичного періоду, залежить від батьків. Якщо мама та тато спілкуються з малюком часто і в доброзичливій манері, у крихітки швидше з’явиться «комплекс пожвавлення». Байдужість, негативні емоції сприяють затримці психічного розвитку дитини.

Батьки можуть допомогти дитині безболісно пережити першу кризу. Мамі потрібно навчитися правильно взаємодіяти з малюком та реагувати на його потреби. Малюку в цей період необхідний постійний контакт з мамою. Також на позитивний стан дитини в перші тижні впливає сам процес народження (краще – природні пологи без втручання) та грудне вигодовування.