Сімейна дисфункція – проблемна поведінка дорослих, яка накладає відбиток на дітей. Причому навіть якщо зовні стосунки між дітьми та батьками здаються ідеальними, вони можуть руйнуватися зсередини. Як зрозуміти, що ваша родина є токсичною?
Життя у дисфункціональній сім’ї майже напевно накладе відбиток на поведінку та характер дорослої людини. Найчастіше люди, які виросли в токсичному середовищі, розповідають про десять основних правил, які негласно діяли вдома.
1. Замовчувати проблеми
Труднощі та складності бувають у всіх. Але у сім’ї, де все добре, готові обговорювати «недосконалості» та думати про те, як виправити ситуацію. Більше того, з деяких моментів можна навіть жартувати — адже відомо, що сміх — один із способів пережити проблему, на яку ви зараз не можете вплинути. У токсичній сім’ї є негласне правило: ми не говоримо про недоліки, їх немає, вони не існують. Таке замовчування може спричинити катастрофу.
2. Спілкуватися вороже
Спілкування може здаватися настільки лякаючим і збивати з пантелику, що члени сім’ї, що «вижили», почуваються змученими і травмованими. Вони намагаються розібратися в ситуації, але це зробити дуже складно, коли реальність заперечується, а пасивно-агресивні та інші образливі практики стають нормою. Часто таке відбувається в сім’ях, де батьки страждають на нарцисизм або інші розлади особистості.
3. Помста карою
Загалом покарання — нормальна реакція на провину. Але в токсичних сім’ях дітей часто карають не за те, що вони наробили, а за те, що вони засмутили чи розлютили когось із батьків. Така ось форма помсти. Дитині може зійти з рук обман або погана оцінка, але при цьому вона може бути покарана, якщо сперечається з батьками, має свою думку або порушує якесь сімейне негласне правило.
4. Шантаж
Ваші почуття будуть використані проти вас. «Одна моя клієнтка в дитинстві боялася батьківської реакцій і поділилася цим з мамою, — каже доктор Гілліс. — Мати ж, коли розлютилася на доньку, розповіла про її страхи батькові для досягнення влади, контролю та залякування».
5. Потреби дорослого завжди в пріоритеті
Йдеться не про те, що мама увімкнула фільм замість дитячого мультика або сховалася на 20 хвилин у ванній, щоб побути на самоті. Токсичною стає ситуація, коли емоційні потреби батька глобально у пріоритеті над усім, що відбувається. Тобто якщо у мами чи тата поганий настрій, погано буде і дітям. Емоційні потреби дитини завжди на другому місці і не факт, що їм взагалі приділять увагу.
6. Позбавляти права злитися
Хоч би що трапилося, батько — «священна корова». І навіть коли він неправий, дитина не має права ображатись на нього. «У деяких культурах безумовна повага до старших вважається нормою, але дуже шкідливо забороняти дітям висловлювати свої почуття та емоції, — каже Кейті Гілліс. — Ми повинні заохочувати їх висловлювати образу, але при цьому вчити робити це дбайливо та безпечно».
7. Міняти місцями сімейні ролі
Дуже часто в емоційно неблагополучних сім’ях діти змушені опікуватися та емоційно обслуговувати батьків. Якщо ви іноді відчуваєте, що ваша дитина старша і мудріша за вас, подумайте, чи не помінялися ви місцями.
8. Порушувати кордони
У ментально здорових сім’ях кордони — не лише фізичні, а й емоційні — заохочуються та поважаються. У токсичних – ні. Батьки можуть читати щоденник підлітка, а потім використати особисті одкровення проти нього. Діти не мають права відмовлятися від обіймів чи небажаних розмов. Самота заборонена, а якщо дитина просить, наприклад, замок на двері в кімнату, з неї можуть навіть посміятися.
9. Сумніватися в інших людях
Діти, які виросли в токсичних сім’ях, важко сходяться з іншими людьми. Вони зізнаються, що вважають себе «несхожими», впевнені, що їх не зрозуміють. Психологи пов’язують це з тим, що в дитинстві їм навіяли: нікому не можна довіряти.
10. Жити у негативі
Не може все бути добре та спокійно. У токсичних сім’ях завжди має бути хтось, на кого зляться чи ображаються. Негатив та стрес підживлюють зсередини. Причому людина ніколи не зрозуміє, що вона такого накоїла, бо, по суті, її провини й не було.
