Тривожні симптоми
Період новонародженості — це найвідповідальніший період адаптації немовляти до умов довкілля. Перший місяць життя дитини це ще й іспит для батьків: як доглядати малюка, як навчитися його розуміти, щоб вчасно допомогти і не пропустити серйозних недуг.
Які симптоми, стани, зовнішній вигляд мають насторожувати батьків? Нижче список патологій, коли обов’язково потрібно показати дитину лікарю.
Шкіра. Блідість, набряки, ущільнення на шкірі у новонародженої дитини – це привід негайно звернутися до лікаря-педіатра для виключення таких серйозних патологічних процесів періоду новонародженості, як склерема та склередема. Це захворювання шкіри та підшкірної клітковини, які виникають у дітей на першому тижні життя. Хворіють на них, як правило, недоношені малюки. Захворювання вимагає негайної госпіталізації та цілодобового спостереження у стаціонарі. А тривала жовтяниця (понад 14 днів) у новонародженого може бути наслідком внутрішньоутробної інфекції чи захворювань крові.
Ціаноз (синюшність). Розрізняють ціаноз кінцівок чи акроціаноз, у якому спостерігається синюшність носогубного трикутника, кінчика носа, кистей і стоп. І дифузний ціаноз, коли синюшний відтінок набувають не тільки кінцівки, а й уся поверхня тіла. З появою ціанозу необхідно виключати вроджені вади розвитку серцево-судинної системи, патологію ЦНС, дихальної системи.
Рухова активність малюка. Обов’язково батьки повинні звертати увагу, якщо новонароджений збуджений, у нього підвищений тонус м’язів, він із гучним монотонним криком закидає голову. Або навпаки — стає млявим, відмовляється від грудей, у нього знижений тонус мускулатури, плач тихий монотонний — це може свідчити про патологію центральної нервової системи або виникнення якого-небудь інфекційного захворювання.
Почервоніння пупкової ранки, набряклість навколопупкової зони, гнійне віділення з пупкової ранки – симптоми запального процесу омфаліту. Якщо своєчасно не надати допомогу, можливий розвиток грізних бактеріальних ускладнень, аж до сепсису.
Зригування та блювання – симптоми як патології ШКТ, так і прояв захворювань центральної нервової системи. У новонароджених дітей у нормі може бути відрижка молоком після годування, але якщо малюк зригує «фонтаном» і погано додає у вазі, то потрібно виключати вроджену хірургічну патологію, у тому числі пілоростеноз, що є причиною непрохідності шлунка. Пилоростеноз розвивається на 2-5 тижні життя дитини. Перші симптоми – це постійні відрижки, які протягом кількох днів переходять у рясну блювоту відразу або через деякий час після годування. Дитина при цьому втрачає вагу, зневоднюється, відзначається зниження сечовипускання, з’являються запори. Патологія лікується лише у стаціонарі – хірургічним шляхом.
Здригання, тремор кінцівок та підборіддя, порушення сну – це може вказувати на патологію нервової системи.
Маля часто «показує» язик — це один із симптомів вродженого гіпотиреозу.
Слух. З метою діагностики пізньої приглухуватості у дітей, які перенесли гіпоксію під час пологів, потрібно звертати увагу на те, як дитина реагує на зовнішні подразники (брязкальце, голос).
Нечасте сечовипускання характерне для серйозних захворювань сечовивідної системи, як уретерогідронефроз (порушення природного відтоку сечі).
Порушення роботи шлунково-кишкового тракту (кольки, рідкий стілець, дисбактеріоз тощо) часто, особливо у дівчаток, можуть бути викликані інфекцією сечовидільної системи та гінекологічними захворюваннями внаслідок анатомічних особливостей будови сечостатевої системи.
