Що робити, якщо чужий дорослий сварить вашу дитину

Що робити, якщо чужий дорослий сварить вашу дитину

Таке нерідко зустрічається у пісочниці, у дитячому садку, школі. У нашому суспільстві поки що, на жаль, не прийнято з повагою ставитися до дітей, не важливо, чи це свої, чи чужі. Від такого агресивного натиску чужого дорослого губиться не лише дитина, а часом і батьки, не знаючи, що робити. Давайте подивимося, як можна вчинити в подібній ситуації, тому що для дитини дуже важливо, як прореагує її тато/мама.

Пояснення:

1. Дитина перед дорослим беззахисна. Але коли це близький дорослий, то у дитини є опора у вигляді добрих стосунків із ним. Тому зауваження та повчання з боку близького сприймаються дитиною здебільшого нормально, оскільки це безпечно для неї. Але коли на дитину лається чужий дорослий – це її лякає, бо сили вочевидь не рівні, влада у дорослого, безпеки немає.

2. Для того, щоб син відчув себе у безпеці, мама насамперед фізично загороджує свою дитину від жінки, яка сприймається нею як загроза. Так дитина почуватиметься під захистом. Потім мама вирівнює ситуацію, ініціюючи розмову “по горизонталі” дорослий-дорослий. Мати пам’ятає, що діти знаходяться поруч і зараз вони побачать модель поведінки у конфліктній ситуації. Тому, мама демонструє повагу до опонента і спочатку вітається, потім представляється та запитує ім’я. Завдяки знайомству розмова буде більш персональною.

3. Мама шанобливо ставиться до сина, тому сідає, щоб бути з ним на одному рівні. Мама розуміє, що її дитині довелося не солодко, що він добрий хлопчик і в нього не було злого наміру. Тому вона жестом, виразом обличчя, своїм зверненням показує синові своє розуміння його, прихильність до нього та підтримку. При цьому мати однозначно проводить кордон «своє-чуже».

4. Сашко, нехай і не спеціально, але все-таки порушив межі Вови та Світлани, взявши Вовину іграшку. Тому, мама вибачається. Мама також розуміє, що діти ходять в одну групу в дитсадку і непорозуміння можуть повторюватися. Тож мама домовляється зі Світланою про те, як діяти у майбутньому. Важливо, що це Саша чує. Так він почуватиметься більш захищеним. Досвід захищеності сприяє зміцненню почуття власної цінності та значущості. Мамин захист як би повідомляє дитині «ти важливий і цінний, тому я не дозволяю поводитися з тобою погано».

5. У дитини не було злого наміру, коли вона брала чужу машинку. Швидше, це можна розцінити як помилку. Тому тут не йдеться про якесь засудження. Крім того, Сашкові довелося витримати випробування, коли його вилаяла чужа жінка. Сашковій мамі хочеться сина якось особливо підтримати і вона знаходить такий спосіб – подарувати таку саму машинку на свято.

6. Ми не аналізуємо ситуацію, коли дитина ще переживає те, що трапилося. Тому що так вона може відчути себе самотньою, не зрозумілою та замкнутися, відповідаючи формально. Коли ж усі негаразди позаду і душевну рівновагу відновлено, тоді з’являється можливість проаналізувати, що сталося і що призвело до цього. Так, дитина зможе отримати корисний досвід із ситуації, що склалася, і навчитися, щоб надалі не потрапляти в подібне становище. При цьому мама не розповідає синові як слід поводитись, а цікавиться, якою логікою керувалася дитина. Це дасть їй інформацію про «білі плями» малюка. Надалі мама може приділити цьому особливу увагу, щоб син краще орієнтувався. Навідні мамині питання допомагають дитині самій знайти правильне рішення у проблемній ситуації. Такий підхід допомагає дитині відчути себе компетентнішою і в складній ситуації спиратися на себе, особливо, коли вона не може у когось запитати, щоб надалі не потрапляти у подібне становище.

Джерело