В одному відомому романі мого улюбленого мексиканського мужчини з екзотичним ім’ям Уго Іріарт є така сцена: у чарівному королівстві у короля і королеви народилася довгоочікувана дочка. Природно – бенкет горою, пишні хрестини з купою важливих гостей.
І ось в урочистий момент, над ліжечком прекрасного малятка схиляються три феї і підносять чарівні дари. Одна – неординарний розум і мудрість не по роках, друга – дивовижну красу і прекрасний голос, а третя – доброту і соціальні навички.
Не встигли феї закінчити, як грянув грім серед ясного неба. Як водиться в таких випадках, прийшла зла відьма, яку забули запросити.
Відьма задумливо глянула в позолочене у всіх місцях ліжечко і закричала не своїм голосом: «Ну ви нормальні люди взагалі?».
Виявилося, що в міру отримання дарів, дитина перетворилася в жахливого виродка – від непомірного розуму непропорційно роздуло голову і спотворило риси обличчя, від прекрасного і сильного голосу шия стала широка і жилава, ну і все інше навздогін теж перекособочило. Ну і так, усвідомивши всю марність свого буття, принцеса тут же впала в глибоку депресію і відчай.
– Ну хто ж так робить? – продовжувала кричати зла відьма на заплаканих фей, – ну треба ж якось узгоджувати своє почуття прекрасного з можливостями конкретного дитячого організму!
І це в принципі все, що вам треба знати про ранній розвиток.
Автор: Марія Мельник