Погляд дитини на матір, що кричить

Погляд дитини на матір, що кричить

Ми не бачимо себе збоку, коли підвищуємо голос на рідне створіння будь-якого віку. Ми не бачимо своїх палаючих божевільним вогнем очей, викривленого обличчя, зведених пальців, злості, що ллється з нас потоком, не чуємо жахливих слів і виразів, що вилітають з наших чарівних мамських вуст.

Натомість нас бачить наша дитина. І бачить нас саме такими: злими, крикливими, невпевненими в собі, страшними, зі страхами всередині себе.

У ці хвилини вона отримує заряд страху на все життя, від якого потім довго буде «відмиватись», позбавлятися сама, за допомогою психологів і коханих людей.

Що бачимо ми?

Істоту, яка стиснулась в грудочку та мріє тільки про одне: швидше б все це закінчилося! Очі, наповнені страхом та сльозами…

Зрозуміло, ми це бачимо. Бачимо, але нічого не міняємо. Чому?

По-перше, тому що страх дитини … приносить задоволення. На жаль, саме так. Інакше ми цього не робили б. Свого часу, у дитинстві, ми отримали свою порцію образ і страху. Потім, дорослішаючи і будучи катастрофічно недолюбленими, ми знову і знову відчували зневіру, боялися, падали, помилялися, накопичуючи образи та страхи. Діти, що з’явилися, стали об’єктом для зливання негативу, відчуття влади над слабкою істотою. На жаль.

Для дитини сенсу у вашому підвищеному голосі від початку немає. Вона просто не розуміє, чому ви із люблячої, ласкавої, доброї матусі раптом перетворилися на мегеру.

У переважній більшості випадків для дитини незрозумілий сенс вашого перетворення. Вона не в змозі (до певного віку) подивитися на світ крізь призму ваших страхів та комплексів. «Ось я граю, і ось ти починаєш кричати», – думає малюк, подумки звертаючись до матері. Тобто кричите ви саме для себе. І це ще одна вагома причина з цією справою зав’язувати.

Ви скажете, що ви не такі? Я не тільки рада, я щаслива, що ваша дитина росте в спокійній атмосфері, сповненій світла і любові, що гучні звуки у вашому будинку чути не просто рідко, а дуже рідко, що дитина має право голосу, а ви дослухаєтеся до неї, коли вона чимось незадоволена. Але, на жаль, у переважній більшості випадків це не так.

До речі, результати стишення голосу просто приголомшливі. Ви почнете чути свою дитину, дослухатися до неї, а вона до вас. Мир, спокій та любов оселяться у вашому домі, а хіба не це називається щастям?

Автор: Катерина Мануковська