Це працює: 6 способів заспокоїти дитину, не дочекавшись істерик

Це працює: 6 способів заспокоїти дитину, не дочекавшись істерик

Розповідаємо, як перенаправити енергію дитини, що розлютилася, у мирне русло.

Якщо доросла людина може впоратися з роздратуванням і злістю, то маленька поки що не вміє випускати пару так, щоб не нашкодити собі та оточуючим. Часто ми не знаємо, як правильно заспокоїти та підтримати дитину, яка ось-ось розлетиться від злості на тисячі дрібних шматочків.

Лора Лівшиць написала велику колонку про те, що допомогло їй впоратися з істериками своєї трирічної доньки. Ми вважаємо цю колонку корисною, тому публікуємо її повний переклад.

*****

Коли я та мій колишній чоловік розлучилися, наша маленька донька (тоді їй було 3 роки) була дуже засмучена змінами. Ще б пак! Звичний затишний світ зруйнувався, і улюблені тато та мама роз’їхалися по різних будинках.

Трирічній дитині дуже важко пояснити, що таке розлучення. Ще важче — навчити розуміти і справлятися з вихором емоцій, що зароджується від тривожності, почуття невизначеності та невпевненості, яке транслювали ми – молоді та недосвідчені батьки.

Через кілька тижнів після того, як ми розповіли дитині про розлучення, з милої принцеси вона перетворилася на ураган, який вибухав щодня десятками істерик.

Ми довго шукали спосіб втихомирити цей ураган — і врешті-решт впоралися з ним за допомогою ігрової терапії.

На все про все пішло кілька місяців, за цей час я склала невеликий список методик, який дійсно допоможуть навчити дитину спускати пару і не впадати в істерику.

Пам’ятка для батьків

Щоб діти навчилися правильно застосовувати техніку заспокоєння, дорослим важливо пам’ятати таке:

1. Вчити дітей справлятися з емоціями має сенс лише у моменти «затишшя». Якщо ви почнете застосовувати ці техніки, коли дитина ось-ось вибухне від агресії, зробите лише гірше.

Якщо малюк вже закипів, правильною дією з боку батька буде назвати емоції, які відчуває дитина. Наприклад: «О, ти зараз дуже злий. Ти зараз тріснеш від злості. Ти злий і скривджений».

Вміння назвати свої почуття – один із головних кроків на шляху до самовладання.

2. Коли ви будете розповідати дитині про техніки самовладання, покажіть, як застосовувати їх, на власному прикладі. Для цього зовсім не обов’язково впадати в лють. Але можна пограти в злу людину, яка стає доброю.

3. Завжди використовуйте у спілкуванні з дитиною метод позитивного закріплення. Якщо дитина вдало використала техніку боротьби зі злістю, не забудьте похвалити її: добрим словом, жестом, посмішкою.

6 технік, які допоможуть дитині тримати себе в руках

1. Навчіть дитину різко перемикати настрій за допомогою зворотного відліку

До лиця приливає кров, на очах навертаються сльози, а ви кажете: «Десять, дев’ять, вісім, сім, п’ять, чотири, три, два…». Можна робити це вголос чи подумки — не так важливо.

Головне, що ця методика допомагає переключити увагу та уникнути емоційного вибуху.

2. Навчіть дитину обійматися в моменти кризи

Якщо вашій дитині ось-ось знесе дах, просто скажіть їй, що в такі моменти абсолютно нормально попросити когось обійнятися. Це може бути дивно, але саме цей метод допоміг стабілізувати настрій нашої дівчинки.

Я розповіла про нього нашій дитині, і вона стала обіймати мене багато разів. Тепер я бачу, що за злістю часто ховалися глибоке переживання та образа. Обійми відкривають справжні почуття, дитина може поплакати. Обійми завжди дарують полегшення та радість.

Чим частіше дочка просила обійняти її, тим швидше вона справлялася з емоціями, що накотили. А це є перемога!

3. Запропонуйте дитині зайнятися чимось спокійним

Тільки не говоріть дитині про це безпосередньо. Найкраще робіть це самі.

Дитина починає кричати, злитися, можливо навіть кидатися предметами. Замість відповідати агресією на агресію (ставити в кут, шльопати, стукати), постарайтеся тримати себе в руках. Почніть демонстративно збирати пазл, читати вголос.

Через деякий час дитина приєднається до вас, а потім заспокоїться за заняттям.

4. Заспівайте пісеньку

Як тільки ви помітили, що дитина пихкає, важко дихає, спробуйте переключити її увагу (і подих) на пісеньку. Для більшого ефекту можна її пророхкати, прокукарікати або просвистіти.

5. Запропонуйте малюку побоксувати подушку

Коли ми починаємо злитися, у нас накопичується енергія, яка потребує виходу. Дайте дитині подушку, еспандер або м’який м’яч і дозвольте їй побоксувати чи стиснути предмет з усієї сили. Дитина випустить пар, що накопичився, і ніхто при цьому не постраждає.

6. Навчіть її висловлювати свій гнів словами

Заохочуйте дитину висловлювати свій гнів за допомогою «Я-стверджень»:

«Я серджуся, коли ви не дозволяєте мені робити X», «Я злюсь, коли X зі мною не грає».

Вербалізація емоцій також веде до самовладання.

Доповнення з особистого досвіду

А ось ще кілька речей, які я тримаю у своїй голові, коли моя дитина виходить із себе:

1. Я намагаюся включити емпатію та поставити себе на її місце.

2. Я ніколи не лякаю дитину жахливими наслідками і не караю за істерики. Моє завдання – підтримувати та допомогти подолати кризи.

3. Іноді я залишаюся осторонь. Коли у дитини починається напад агресії, я можу відійти на невелику відстань (дочка бачить мене). Я дозволяю собі видихнути, трохи усунутись. Зрештою, я жива людина і втомлююсь від постійних емоційних вибухів.

Головне — бути в зоні видимості та не залишати дитину зовсім одну.

І ще важливо завжди шукати різні виходи, варіанти вирішення проблем. Важливо не здаватись. Тому я дала лише базові рекомендації щодо боротьби з дитячою агресією. Упевнена, що коли ви почнете працювати над проблемою, у вас з’явиться свій маленький перелік порад, яким ви захочете поділитися з іншими сім’ями.

Джерело