Починаючи приблизно з 2 років багато дітей, які вже навчилися спати всю ніч, раптом шокують батьків нічними пробудженнями. Дитина прокидається і плаче, ніби її щось налякало, або плаче серед ночі, не прокидаючись, але виглядає дуже стривоженою. Що відбувається і що робити, якщо дитині приснився страшний сон?
Дітей, що прокинулися з плачем через кошмар або з якоїсь іншої невідомої причини, треба обов’язково заспокоїти. Головне – самим реагувати спокійно: не включати яскраве світло і розмовляти якомога менше (щоб вони не прокинулися остаточно). Погладьте їх або заколишіть зовсім небагато, просто даючи зрозуміти, що все добре.
Коли ваша дитина прокидається через “погані сни”, їй потрібна розрада. Заспокойте її, просто сказавши: “Це був поганий сон. Все вже скінчилося. З тобою все в порядку, мама (або тато) тут. Ти можеш заснути”.
Я знаю, що батьки часто задають дітям питання, запитують, що трапилося, як вони себе почувають і так далі. Але якщо вступати з дитиною в розмову, вона “розійдеться” ще більше. Їй потрібні не розпитування, а ваша заспокійлива присутність. Переконайте малюка, що йому ніщо не загрожує. Просто допоможіть йому знову заснути.
Чому дитина прокидається з плачем
Напевно вас цікавить, чому у дитини раптом почалися кошмари, адже раніше їх не було. Це пов’язано з певною стадією дорослішання. Разом з мовою починає розвиватися уява. Вдень дитина може уявляти собі щось хороше: “Я – супермен!”, “Я печу млинці для тата”, але може уявляти собі і щось жахливе – чудовиськ, пожежі, злих собак з величезними іклами або що мама і тато залишають його. Страхи, злість і занепокоєння, пережиті вдень, проникають в її сновидіння. “Якщо я можу розлютитися на маму й тата, то виходить, що і вони можуть розлютитися на мене?”
Страшні сни властиві дітям починаючи з двох років і трохи старшим. Один з моїх синів вривався до мене в спальню о другій або третій годині ночі з калатаючим серцем і частим диханням. Я розуміла, що йому приснилося щось страшне. Іноді він плакав. Він сидів зі мною в обнімку кілька хвилин, після чого заспокоювався. Я відчувала, як його дихання відновлювалося, а тіло розслаблялося. Я відносила або проводжала його в ліжечко, цілувала, і він спокійно засинав.
Іншу мою дитину потрібно було колисати на руках, запевняючи, що поганий сон не заподіє їй шкоди, поки вона нарешті не тягнулася до свого ліжка, показуючи мені, що готова лягти і заснути. На все це йшло не більше п’яти хвилин.
Спочатку батьки можуть панікувати через нічні кошмари, особливо якщо вони ніколи не чули, як дитина кричить посеред ночі. Не турбуйтеся: страхи, злість і занепокоєння природні в період дорослішання. Шкода тільки, що це заважає спати!
Якщо дитина часто плаче ночами
А що якщо дитина прокидається з плачем весь тиждень поспіль? В цьому випадку подумайте, що з нею діється. Хоча нічні кошмари – це реакція на те, що з нею відбувалося вдень, вони зазвичай сняться не кожну ніч. Можливо, вашій дитині важко звикнути користуватися горшком? Тоді не квапте її. Можливо, вона дивиться щось страшне по телевізору (хоча ні батькам, ні старшим братам і сестрам це страшним не здається). Або ви занадто багато говорите про те, що він піде в новий дитячий садок, а до цього ще цілий місяць? Подумайте, що з малюком коїться, і постарайтеся усунути фактори стресу.
Нічні страхи у дітей
Перші дві ночі, коли у мого сина були нічні страхи (поки я не впізнала, що це таке), були для мене найстрашнішими в житті. Нічні страхи відрізняються від кошмарних сновидінь і зустрічаються лише у невеликого відсотка дітей. Зазвичай страх проявляється в ранній фазі сну дитини й у ті ночі, коли щось порушило її звичний графік (поїхала на відпочинок, хтось приїхав в гості з іншого міста). Хоча пережити дитячі нічні страхи батькам непросто, особливої небезпеки для дитини вони не представляють.
Спочатку ви можете подумати, що дитині приснився кошмар. Але різниця в тому, що дитина при цьому спить дуже міцно і не може прокинутися, хоча очі у неї будуть широко відкриті. Вона може плакати, може кликати вас, але навіть якщо ви поруч, цього не розуміє і може кричати на вас і проганяти геть.
Вранці дитина про цю подію навіть не згадає (бо вона спала). Я раджу вам не розпитувати дитину і нічого про це не розповідати. Зазвичай після того, як дитина пошуміла і поплакала, вона знову спить спокійно, наче нічого й не сталося.
Нічний страх може тривати хвилин п’ять або півгодини. Найважливіше в цій ситуації – забезпечити дитині безпеку, щоб вона не покалічилася. Деякі діти дозволять взяти себе на руки, інші відштовхнуть вас і впадуть в ще більше буйство, якщо ви до них доторкнетеся. Найкраще перечекати цей момент і заспокоїтися самим.
