Як батьки можуть переконатися в тому, що їхня дитина розвивається нормально.
Багатьох мам турбують одні й ті самі питання: чи з малюком все гаразд; як співвіднести його навички із віком; як не прогаяти той момент, коли потрібно звернутися до фахівців; до кого звертатися при підозрі на відхилення у розвитку.
В останні роки проблема дитячого розвитку справді стала вкрай актуальною для багатьох батьків. Зросла кількість дітей з різними затримками розвитку, і переважно звертаються із затримкою мови.
А з появою центрів раннього розвитку багато мам вважають, що їхні діти відстають від однолітків. Трирічна дитина сусіда знає прапори та герби всіх країн, відвідує групу англійської мови, а власна дитина лише почала нормально говорити.
Давайте розберемося, що ж насправді повинні вміти малюки різного віку і на що потрібно звернути увагу.
Календар новонародженого: що вміє малюк у 3 місяці
До цього віку у малюка з’являється усвідомлена усмішка. Плаче він уже в основному лише тоді, коли відчуває фізичний чи емоційний дискомфорт.
При нормальному розвитку дитина у 3 місяці:
• впізнає обличчя мами та тата;
• сміється;
• вередує, протестуюче кричить;
• активно агукає;
• дотягується до іграшок, що висять у ліжечку;
• захоплює іграшку, тягне її до рота;
• перевертається зі спини на бік;
• упирається ніжками у тверду поверхню за підтримки під пахвами;
• тримає голову;
• знаходить джерело звуку та світла.
Що вміє дитина у 6 місяців
Розвиток вважається правильним, якщо:
• у малюка вже активно з’являється белькіт;
• пропадає гіпертонус у ручках та ніжках;
• лежачи на животі, дитина може спиратися на одну руку, а іншою захоплювати іграшку;
• при підтягуванні лежачи дитина міцно тримається за пальці дорослих;
• намагається повзати по-пластунськи;
• перекладає предмети з однієї руки до іншої;
• малюк здатний вимовляти 30-40 різних звуків.
Що вміє дитина в 1 рік
• Мова. Дитина активно користується своїм словниковим запасом, який містить уже до п’ятнадцяти найпростіших слів, на кшталт «дай-дай», «гав-гав», «ням-ням». Вона безпомилково визначає ситуації, в яких потрібно застосовувати ці слова, і вимовляє їх.
Наприклад, «ням-ням» — це прохання до мами дати поїсти, це вигук малюка, коли він бачить їжу чи посуд, це розповідь про когось, хто їсть.
• Ходьба. Більшість дітей до цього віку вже роблять самостійні кроки.
• Самостійність. Малюк вимагає самостійності, не любить, коли йому нав’язують гру чи дію. Може вже стягувати з себе взуття та одяг, виявляючи навички самообслуговування.
• Навички. Маля вже цілком впевнено тримає в руці ложку, п’є з чашки, тримаючи її обома ручками.
• Вміння. У грі дитина вміє будувати вежі з кубиків, збирає предмети один на один, шнурує, нанизує намистини.
• Допитливість. Дитина виявляє інтерес до картинок у книжках, вказує на них пальчиком. Якщо малюк побачив на картинках знайомих тварин чи машину, він може озвучувати їх.
Що має вміти дитина у 3 роки
Дитина може самостійно одягатися та вмиватися. Спілкується з іншими дітьми в грі, може дотримуватись простих правил. Дуже цікава і прагне незалежності.
Трирічки здатні довго спостерігати, зосереджувати увагу, захоплюватися своєю діяльністю. Вони починають розрізняти праву та ліву сторону (але можуть помилятися) і узагальнюють предмети за їх властивостями (хто (що) літає? хто (що) плаває?).
• Гра. До 3 років дитина зазвичай освоює триколісний велосипед, хитається на гойдалках. Вміє грати з однолітками, обмінюватись іграшками.
• Фізичний розвиток. Трирічна дитина із задоволенням бігає, підстрибує, кидає та ловить м’яч. Для дітей 3 років нескладно виконати одночасно дві дії: наприклад, тупнути і ляснути.
• Колірне сприйняття. У 3 роки дитина називає правильно чотири основні кольори та деякі відтінків. Орієнтується у семи кольорах спектра (знає чорний та білий кольори), знаходить за зразком, на прохання дорослого.
• Виконує завдання у грі. Дитина у віці трьох років уміє: збирати сортувальний кубик; визначати на дотик та називати предмети; збирати пірамідку з 8-10 кілець; знаходити і називати великий, маленький предмет і середній – той, що між ними; визначати предмет за фактурою (м’який, твердий); складати картинку із двох частин (на занятті).
• Художні навички. У 3 роки дитина до малюнка дорослого може домалювати деталі, яких бракуює. Малює кружечки, овали, проводить лінії, зображує прямокутні предмети; зафарбовує; наслідує зразок. Дитина може розкочувати грудочки пластиліну в долонях, з’єднувати їх частини, ліпити нескладні форми (кульку, стовпчик, ковбаску, бублик). Може виконати нескладну аплікацію із готових форм.
Часто у батьків найбільше питань до мовленнєвого розвитку. Зупинимося на цьому детальніше.
• Мова. Трирічний малюк вміє вимовляти складні речення під час спілкування. Користується словами (словниковий запас до 1500 слів) висловлюючи бажання, почуття, враження. Дитина може говорити простими, граматично оформленими фразами і часто супроводжує свої дії розмовою.
Ось ще 11 мовних навичок, які вміє дитина у три роки:
- Слова відміняє за відмінками.
- Задає питання пізнавального характеру: «Де?», «Куди?», «Чому?», «Коли?» та інші.
- Легко повторює за дорослими незнайомі слова, фрази.
- Швидко розучує вірші, пісеньки, уривки із казок.
- Багато звуків вимовляє правильно (голосні та прості приголосні).
- З’являється словотворчість і схильність до римування.
- Вступає у мовні діалоги з дітьми, дорослими.
- Відповідає на запитання дорослого за сюжетною картинкою. Називає по картинці деяких тварин (їх дитинчат), предмети побуту, одяг, посуд, техніку, рослини та інше. Розповідає по картинці знайому казку.
- Швидко відповідає на питанням: «Як тебе звати?». Знає своє прізвище. Відповідає на питання: «Скільки тобі років?», показує вік на пальчиках.
- Знає назви частин тіла (голова, шия, спина, груди, живіт, руки, ноги, пальці).
- Переходить від називання себе у третій особі до займенника «я».
Що робити, якщо більшість перерахованих навичок дитині недоступні
Якщо дитина після трьох років утрудняється з виконанням чогось із перерахованого вище, швидко втомлюється, лінується, гіперактивна, якщо їй швидко набридає одне заняття і вона постійно перемикається на інше, то будь-яка з цих ситуацій — привід задуматися. Особливо якщо у мами була складна вагітність чи пологи (гіпоксія, асфіксія плода).
Якщо у дитини ускладнений анамнез (гідроцефалія, травма голови і так далі), то причина її «небажання» щось робити або швидкої втрати інтересу може бути в неправильно сформованих нейронних зв’язках між відділами мозку.
Щоб розуміти, до кого звернутися з приводу порушень, ми рекомендували б пройти для початку нейропсихологічну діагностику, щоб переконатися, що всі відділи мозку правильно обмінюються інформацією один з одним.
Важливо розуміти, що порушення нейронних зв’язків це не діагноз, не патологія. Це функціональне порушення, яке піддається корекції. Просто потрібно вчасно розпочати займатися цією проблемою, підібрати правильну послідовність дій за результатами діагностики.
