Віддаючи дитину в дитячий садок, батьки хочуть, щоб вона якнайшвидше звикла до незнайомої обстановки — порозумілася з вихователями, потоваришувала з іншими дітьми. Словом, йшла у садок з усмішкою, без жодних істерик та примх. Але, мріючи про це, багато батьків не помічають, що своєю поведінкою вони мимоволі заважають малюкові адаптуватися на новому місці.
Ось 6 найпопулярніших помилок, які зазвичай роблять батьки, коли їх чадо тільки починає ходити до дитячого садка.
Віддають дитину в садок надто рано
За статистикою, більшість батьків відправляють дітей до садка у 3 роки. І на це є причина — декретна відпустка закінчилася, і мамі час виходити на роботу. Проте психологи рекомендують не поспішати та почекати ще рік.
На думку фахівців, 4 роки — це саме той вік, коли малюк виявляє інтерес до групових занять (ліплення, музики або малювання) та спільних ігор. Крім того, саме до чотирьох років він уже спокійно ставиться до товариства незнайомих дітей та дорослих.
Чотирирічна дитина вміє чітко формулювати свої прохання та давати на запитання вихователя зрозумілі відповіді. А, найголовніше, до цього віку вона уже володіє багатьма побутовими навичками – може сам одягнутися і роздягнутися, користуватися столовим приладдям, прибирати за собою іграшки, ходити до туалету.
Водять дитину в дитячий садок час від часу
«Нехай посидить кілька днів удома, відпочине від садка. Може швидше звикне» — вважають деякі мами і цим лише продовжують своїй дитині (і собі теж) болісний адаптаційний період.
Насправді, почавши водити дитину в садок, потрібно робити це щодня. Так малюк швидше зрозуміє, що садочок тепер буде завжди і, хоч як це дивно, швидше до нього пристосується.
І ще один важливий момент. Навіть якщо дитина, дійшовши до дверей садка, починає плакати і проситися додому, потурати їй в жодному разі не можна. Зрозумівши, що її виступ спрацював, маленький шантажист влаштовуватиме таке щодня.
Не дозволяють брати з дому іграшки
Іграшка, принесена з дому, допомагає дитині швидше звикнути до нової незнайомої ситуації. Адже це шматочок звичного їй світу. Граючи зі своєю улюбленою іграшкою, малюк почувається спокійніше та впевненіше.
До речі, психологи рекомендують у період адаптації брати в садок не просто будь-яку іграшку, а ту, про яку можна дбати, наприклад, ляльку чи звірятко. На їхню думку, це переключає увагу дитини, і вона легше переносить відсутність рідних та близьких.
Тим не менш, не варто дозволяти малюкові брати в садок занадто дорогі або надто наворочені іграшки. Вони обов’язково привернуть загальну увагу, а якщо малюк не готовий ділитися, то стануть джерелом заздрості, сварок та бійок.
Не готують дитину до садкового розпорядку дня
Приблизно за місяць до початку відвідувань садка потрібно починати перебудовувати режим дня дитини, підганяючи його під садковий. Маля має навчитися прокидатися, їсти, гуляти і спати вдень у ті години, коли це роблять у саду. Таким чином, відпаде ще один стресовий момент і адаптація піде веселіше.
Крім того, бажано заздалегідь поцікавитись переліком страв, якими годують дітей у садочку. Цілком можливо, що в меню є страви, незнайомі дитині або ті, які вона не любить. Тоді мама матиме час, щоб привчити малюка до нових смаків.
Тікають із садка потай від дитини
“А ну сходи подивися яка там гарна машинка” – каже мама. А доки довірливий карапуз тупає до полиць з іграшками, вона скоріше тікає. Найцікавіше, що при цьому мама радіє, що позбавила свого малюка і себе від тяжкого прощання та сліз.
А якби мама хоч ненадовго затрималася за дверима, то, напевно, почула б, яку істерику закотила її дитина. Адже виявивши що мами немає малюк почне губитися в здогадах – де вона, коли повернеться і чи повернеться взагалі. Можна не сумніватися, що наступного дня карапуз двома руками триматиметься за спідницю мами і більше не клюне ні на яку приманку.
Лякають дитячим садком
Знаючи, як дитина не любить дитячий садок, деякі мами перетворюють його на одну з головних страшилок. Від них нерідко можна почути: «Будеш погано поводитися — відправлю в садок» або «Ось підеш у дитячий садок — дізнаєшся, що буває з неслухняними дітьми».
Чи варто дивуватися, що підготовлений таким чином карапуз здригатиметься від однієї згадки про дитячий садок. В результаті переконати його в тому, що треба ходити туди щодня, буде дуже й дуже нелегко.
