30 цінних порад щодо виховання синів

30 цінних порад щодо виховання синів

Що потрібно робити (і чого не робити), щоб виростити справжнього чоловіка, відповідального батька сімейства.

Лайфхак для батьків хлопчика

1. Все робити для того, щоб у сина був повноцінний батько. Якщо у жінки ніяк не виходить спільне життя з чоловіком, але він не обтяжений серйозними моральними вадами та шкідливими звичками, всіма силами сприяти інтенсивним контактам сина з батьком та його родичами.

2. Берегти авторитет оточуючих чоловіків, не підривати його даремно зневажливими репліками та грубими окриками, особливо з незначних приводів.

3. Всіляко заохочувати спілкування з істинними чоловіками честі, які по-справжньому поважають себе.

4. З сином розмовляти по-дорослому, шанобливо, виходячи з розуміння, що перед вами — повноцінна людина, яка просто мало прожила.

5. Не відмахуватися від питань, ставитися до них серйозно і наскільки можна докладно на них відповідати. Виходити з того, що у хлопчиків не буває наївних чи передчасних питань, бувають некомпетентні, незрозумілі, зарозумілі відповіді.

6. Вислуховувати сина уважно, але й не заохочувати зайву балакучість.

7. Не сюсюкати. Не опікувати сина надмірно.

8. З кожним роком доручати якомога більше завдань із самообслуговування, а потім і на благо сім’ї (починаючи в дитинстві з зав’язування шнурків та застелення свого ліжка та закінчуючи в підлітковому віці ремонтом меблів, електропобутових приладів та іншої техніки).

9. Не забороняти ініціативу, навіть якщо це загрожує деякими збитками (наприклад, розбитою чашкою).

10. Не відганяти хлопчика від чоловіків (батька, дідуся, старшого брата і т.д.), які займаються якоюсь справою, навпаки, по можливості долучати до простих операцій в домашньому господарстві і в роботі з технікою.

11. Стежити за дотриманням балансу між похвалами та критичними зауваженнями.

12. Не охати побачивши у сина (онука) подряпину, синяк, дрібну травму, не лаятися за них, а спокійно обробити рану, примовляючи щось на кшталт «до весілля заживе».

13. З 6–7 років відучати поспішати до сидінь у громадському транспорті, навпаки, поступатися місцем жінкам та літнім пасажирам, у тому числі мамі.

14. Ще в дошкільному віці починати вводити сина в курс своїх справ та проблем, викликаючи співчуття та співпереживання. Чи виросте з хлопця добрий батько, можна судити і з того, який він син.

15. Щодня з дитинства — фіззарядка з поступовим ускладненням, спочатку у квартирі, потім на вулиці. Звільняти від уроків фізкультури у школі лише за явної загрози здоров’ю. До школи навчити плавати, ходити на лижах, їздити двоколісним велосипедом, грати у волейбол чи іншу гру з м’ячем.

16. Заохочувати правдивість: у разі чесного зізнання в скоєному покарання зводити до мінімуму або до нуля, привчаючи до думки: чесність вигідніша за обман.

17. Змалку культивувати діяльність, життя за розкладом; порушення режиму – з поважних причин. Вчити розраховувати час із невеликим запасом, щоб виходити з дому вчасно (справжній чоловік прибуває в потрібне місце вчасно і не спізнюється).

18. Привчати до правила: не дав слово кріпись, а дав — тримайся. Тут особливо важливим є особистий приклад: усі обіцянки, дані синові, суворо виконувати.

19. Не висміювати, не ображати, не принижувати сина; ніколи не вживати епітети та репліки типу «ідіот», «тупий», «дурень», «покидьок», «щеня», «дурне ще», «молоко на губах не обсохло» тощо. Вони мають здатність запам’ятовуватись на все життя.

20. Водночас прищеплювати терпимість до людей, їхньої поведінки, думок, особливо до помилок, промахів та недоліків. Стримано, але твердо зупиняти глузливе, зарозуміле ставлення до людей. Поблажливість – дуже чоловіча якість.

21. З 6–7 років включати до обговорення загальносімейних питань (розстановка меблів у квартирі, черговість великих покупок, організація літнього відпочинку тощо).

22. Якомога раніше почати виявляти ділові та творчі нахили, але не нав’язувати свій вибір занять насильно; не лякатися переходу з одного роду занять на інший: багато хто не відразу знаходить своє покликання.

23. Накупити якомога більше різноманітних інструментів, найпростіших механізмів, пристроїв, деталей та матеріалів для ремонтних робіт та виробів, освоювати разом із сином усі ці інструменти та пристрої.

24. Показувати приклад уміння керувати собою: роблю те, що не хочеться, але треба; не роблю те, що хочеться, але шкідливо.

25. Не дорікати через дрібниці проживанням у будинку, утриманням, їжею, одягом і т.д. Така розмова може мати місце лише у виняткових випадках, повинна бути розпочата серйозним тоном без зайвих емоцій.

26. Сприяти активному спілкуванню сина з однолітками, які зарекомендували себе з позитивного боку і нічим серйозним не скомпрометували себе. Вітаємо візити його друзів.

27. Заохочувати туристичні походи, поїздки до спортивно-оздоровчих таборів, залишати вдома лише за явних ознак хвороби.

28. Вітати будь-яку можливість чесно заробити, якщо це не шкодить навчанню.

29. Почати привчати з повагою ставитись до жінок з малого віку (до мами, сестри, тітки, однокласниці, сусідки тощо), наприклад, подавати шарф, тапочки, пальто, брати у них сумки по дорозі від автобуса, разом із сином вибирати подарунки жінкам, заохочувати виготовлення подарунків своїми руками та ін.

30. Не чинити перешкод, не відмовляти сина в його бажанні комусь допомогти, щось подарувати, когось врятувати, взагалі приділити увагу якійсь людині, навіть якщо це вимагатиме чимось поступитися, пожертвувати своїм. Надати допомогу людині у скрутну хвилину, підставити плече – одна з головних чоловічих якостей.

Джерело