7 класичних татових навичок, якими повинна володіти кожна мама

7 класичних татових навичок, якими повинна володіти кожна мама

Коли мова йде про виховання дітей, реальність така, що і у чоловіків, і у жінок, як правило, різні стилі виховання, а діти повинні отримувати переваги від обох. Читайте далі, щоб дізнатися сім класичних батьківських підходів до виховання і догляду за дітьми та батьківські уроки, які може перейняти у них кожна мама.

Фізичний контакт

Лоскіт. Боротьба. Підкидання в повітря. Взагалі-то, у вас більше шансів побачити тата, який «вправляється» з дитиною, а мама в цей час турбується, що батько може заподіяти дитині біль. Але, як би не було важко мамам дивитися на таку їхню поведінку, батьки насправді встановлюють контакт з дитиною у власному стилі. І те, що мама називає гармидером, тато називає любов’ю. Мама тримає, обіймає і притискає, а батько хитає дитину вниз головою (і, ймовірно, як і сама дитина, теж заливається сміхом). Це природне бажання з боку батьків та дітей – мати тісний зв’язок один з одним, але чоловіки частіше встановлюють його за допомогою фізичної гри. Так що не хвилюйтеся, коли тато показує прихильність «неправильним» шляхом, батько не зашкодить дитині. Подивіться на це в позитивному ключі: хіба це не чудово, що батько хоче зблизитися з дитиною і знайшов спосіб зробити це?

Захист незалежності

Як правило, чоловіки заохочують своїх дітей до свободи і незалежності, тому що вони відчувають необхідність цього. У перекладі на мову батьків це означає, що просто прекрасно, коли їх син сам їде на велосипеді в магазин, або п’ятирічна дочка дереться до стелі по гімнастичному снаряду. Багато батьків нарікають: «Я постійно прагну до того, щоб бачити мого сина більш незалежним, в той час як моя дружина засмучується – вона хоче, щоб він назавжди залишався дитиною». Замість того, щоб протистояти бажанню дитини до самостійності, підтримайте чоловічу точку зору. Усвідомте, що ви обидва зацікавлені в одному і тому ж: виростити незалежну дорослу людину. Зрештою, у вас обох є достатньо приводів для того, щоб аплодувати самостійним крокам своєї дитини і сентиментально згадувати минуле.

Засудження інших батьків

З якоїсь причини, якщо ви бачите іншу маму, яка робить те, що ви вважаєте помилкою – гуляє з дитиною без куртки в холодний день, годує чіпсами – мама засудить її з більшою ймовірністю, ніж батько. Чому? За словами доктора Бак, мами вважають, що вони народилися з геном, який в будь-який момент підказує їм, що робити з дітьми. Проте, засудження інших батьків – це небезпечний стиль поведінки. Небезпека полягає в тому, що, засуджуючи інших, ми щосили намагаємося не допускати таких же помилок. Така поведінка – тупик. Вона не дає вам шанс дізнатися, що станеться, якщо ви одного разу забудете куртку або нагодуєте дитину чіпсами. Якщо тати менш схильні до засудження інших батьків – і, здається, вони більш щасливі та спокійніші від цього – чому б не спробувати скопіювати їх стиль?

Непродумані прогулянки

Ви точно знаєте, що взяти з собою на дитячий майданчик, коли ви збираєтеся на прогулянку. Ви знаєте про всі надзвичайні та непередбачені ситуації. І хоча вам може ніколи не знадобитися те, що ви приготували, ви завжди тримаєте з собою про всяк випадок упаковку бинтів або солодкий батончик. Тим часом, тато може вийти з дому, не взявши з собою нічого, крім дитини та ключів від квартири. Чоловіки проводять більше часу, зосереджуючись на загальній картині, ніж на її деталях. Сам факт прогулянки і веселе проведення часу має для нього більше значення, ніж занепокоєння про повний підгузок або запізнілий обід. Подивіться на те, як змінюється поведінка вашої дитини після прогулянки з татом, яка була сповнена пригод і не включала в себе чотири види закусок і цілу сумку підгузників. Подивіться, як весело ваша дитина провела час. Чи не все одно, що сорочка сина не відповідає його шортам, а на волоссі доньки не вистачає шпильки? Це повинно ясно показати, що прогулянки без чіткого плану і серйозної підготовки просто прекрасні!

Відсутність почуття провини

Дайте мамі дві секунди, і вона знайде якусь причину, щоб відчути себе винуватою – через те, як багато часу вона проводить на роботі, чи достатньо добре вона займається дітьми, залишаючись домогосподаркою. Чоловіки, зазвичай, не виховують дітей з почуттям, що вони повинні бути ідеальними батьками. Тому вони рідко відчувають таке почуття провини. І якщо матері відчувають, що не можуть прийняти правильне рішення, то це змушує їх кидатися в подальші пошуки варіантів. Батьки ж готові зробити будь-яке рішення – кращим рішенням і не особливо турбуються про те, наскільки воно «ідеальне». Щоб дістатися до кореня проблеми доктор Бак пропонує запитати себе: «Чому я відчуваю себе винуватою? Це тому, що мені здається, що я повинна себе так відчувати? Чи приносить мені таке почуття хоч якусь користь?» Чітко усвідомте джерело вашого почуття провини, і не співставляйте його з тим, наскільки ви хороша мама. Як тільки вам вдасться зробити це, ви станете набагато менш винуватою і більш щасливою матір’ю.

Схвалення некомфортних емоцій

Уявіть собі: шнурки на кедах вашого першокласника розв’язалися, і він нахилився, щоб виправити це. Він ще не дуже вміло зав’язує шнурки. Поки ще немає навиків – він копошиться і йому мало що вдається. Як матері, вашим першим бажанням буде кинутися і допомогти йому – не тому, що ви не хочете, щоб він дізнався, як зав’язувати шнурки, а тому, що вам важко бачити його розчарування, не кажучи вже про смуток та біль. Батько, з іншого боку, швидше за все, стримає свої пориви, щоб дати дитині можливість продовжувати спроби. Батько може розсудити, через що трохи розчарування піде малюкові на користь. Не засуджуйте стиль поведінки вашого чоловіка і не звинувачуйте його в тому, що діти відчувають себе розчарованими і ображеними. Спробуйте подивитися на цю ситуацію не як на прояв байдужості до почуттів дитини, а як на можливість розвитку дитини. Насправді обидва підходи є правильними. Але якщо тато закликає вас утриматися від допомоги, коли дитина на неї розраховує – утримайтеся. Незабаром ви зможете виявити, що ваша дитина стала більш самостійною і успішною, а це перемога для всіх.

Небажання слідувати прописним істинам у вихованні

Ви прочитали всі книги про виховання дітей і знаєте, що кожна зміна підгузників або купання дитини може зміцнити зв’язок між вами. Ви знаєте, що в раціон дитини повинні входити зернові продукти і подрібнене м’ясо, і що навіть 10 хвилин перегляду телевізора – це занадто багато для маленької дитини. Але тато не обов’язково буде читати ці книги – швидше за все тому, що він просто не так емоційно вкладається в «зміцнення зв’язку». Це не означає, що батько не турбується про це. Це означає тільки те, що він може бути більш схильний будувати здогади і довіряти своїм інстинктам. Замість того, щоб нападати на чоловіка через те, що він не намагається встановити зоровий контакт з дитиною під час купання, спробуйте придивитися до того, як ви різними способами виконуєте одні й ті ж завдання. Привчіть себе думати: «Хм. Так ось як він це робить. Цікаво чому?”. Ідея полягає в тому, щоб побачити, як гнучкість батька по відношенню до правил може дозволити йому отримати більше задоволення. Одним словом, якщо ви не отримуєте задоволення і невеселі, виховуючи дітей, можливо, ви докладаєте до виховання занадто багато зусиль.

Джерело