Прості, потужні та ефективні слова. Тут ви не знайдете ні «дякую», ні «терпіння», хоч і вони, безумовно, теж дуже важливі.
1. Шепіт
Ще під час роботи в школі я дала собі слово не підвищувати голос на учнів і взагалі на будь-кого. Крик – прояв власної слабкості. Але діти, особливо маленькі, реагують на інтонацію більше, ніж на зміст сказаного. Як же достукатися до непосид без підвищених тонів? Перевірено: єдині ліки, які діють ефективніше, ніж крики (нехай вони навіть із найкращих спонукань), – це коли ви нахиляєтеся до вуха вашого малюка, встановивши перед цим зоровий контакт, і починаєте говорити – дуже тихо. Це потребує від батьків високого самовладання. Натомість дає разючі результати.
2. Можливо
Тому що сказати традиційне «ні» – ніби зняти малюка із запобіжника. Заборона «в лоб» може спровокувати істерику, особливо, якщо дитина, яка чує «ні», голодна або просто втомилася. Як альтернатива пропонуємо «можливо» – принаймні, це чесно. Це краще, ніж підливати олію у вогонь за допомогою нескінченних «НІ». Якщо діти запитують: «А ми підемо зараз надвір?», я спокійно повідомляю: «Можливо». І додаю: «Якщо приберете всі іграшки на полиці і швидко одягнетеся». Це допомагає мотивувати малечу поводитися відповідним чином. І далі все просто: прибрали іграшки, одягнулися – пішли надвір, не прибрали – не пішли. Важливо, щоби дорослі самі виконували власні обіцянки. Слова «подивимось» і «трохи пізніше» діють так само ефективно.
3. Вибач
Дорослі також помиляються. Що поробиш? Ми не боги. Ми готові вибачитися перед родичами, друзями, колегами по роботі. І наші діти потребують ввічливості не менше за дорослих. Це моделює шанобливе ставлення до оточуючих. Дітям дуже потрібно бачити саме таке спілкування – хороший зразок задає формат поведінки у майбутньому, а ще допомагає зрозуміти, що ніхто в цьому світі не ідеальний, що загалом правда.
4. Стоп
Сигнал, що зупиняє дитину, перериває її дії, які ми хочемо припинити, і підказує, що робити натомість. Якщо діти гасають, даремно читати нотації, достатньо вимовити «Стоп!» і дати інструмент: «Сядьте за столом і складіть пазл/збудуйте замок». Домовтеся з малюком заздалегідь, що «Стоп, гра!» діє на всіх без винятку за будь-яких обставин: всі дії припиняються (якщо гра не за правилами, стає небезпечною, неприємною, надто галасливою…). Головне – не зловживати цим сильним інструментом, інакше він не буде ефективним.
5. Очі
Ми всі слухаємо уважніше, дивлячись у вічі співрозмовнику. Коли я хочу бути впевненою в тому, що діти мене справді слухають і чують, я питаю: «Де оченята?» Підказка: вимовляти це потрібно абсолютно спокійно, краще ласкаво, з усмішкою чи нейтрально, інакше діти просто не захочуть на вас дивитися. Кому ж захочеться зустрітися поглядом зі злим і волаючим дорослим? А як тільки дитячі очі прикуті до вас, ви маєте дитячу увагу.
6. Вчимося
Якщо наша дитина робить помилку, на допомогу приходить фраза “Це нормально, нічого страшного – ми всі вчимося!” Вона ж стане в нагоді для захисту від косих поглядів, від людей, які засуджують нас разом з дитиною. Зрештою, ми всі вчимося, включаючи і тих, хто свердлить нас поглядом.
7. Ти можеш!
Нагадуйте про це дитині, коли вона сумнівається у своїх силах. Невдача – це тільки сигнал про те, що малюк досягне бажаного результату, якщо докладе трохи більше зусиль, попрактикується. Скажіть дітям, що знаєте, що вони можуть. І обов’язково відкрийте секрет: багато з того, що ви зараз самі робите з легкістю, колись вимагало від вас стільки старань.
8. Будьте!
Коли діти ставлять запитання, подаруйте їм свій погляд та увагу. Коли малеча про щось розповідає, слухайте. Будьте зі своєю дитиною. Це так багато означає для маленької людини. Якось по дорозі додому з дитячого садка мій трирічний син, ставлячи вже сто перше запитання, зрозумів, що я відповідаю машинально «ні-ні» (сили після робочого дня закінчуються), а розмову мені таки хотілося підтримати. У результаті я почула наполегливе: «Ну, мамо, кажи! Ти не говориш!” Діти одразу відчувають, наскільки ми залучені в розмову з ними.
9. Назавжди!
Не дивно, що там, де діти завжди шумно і неспокійно! Трапляються істерики, забираються подалі солодощі, скасовуються розваги. Але деякі речі залишаються недоторканними. І наша любов до дітей – у тому числі. Дуже важливо сказати їм про це. Особливо в ті дні, коли щось пішло не так, почуття виснажені, а сили закінчуються. Це частина вечірнього обряду перед сном. Я обіймаю сина і кажу йому: «Мама тебе дуже любить і завжди любитиме, що б не сталося». Дітям дуже важливо знати і чути, що наша любов до них беззастережна та безумовна. Постійна. Назавжди!
10. Смійтеся
Багато речей, які нас як батьків дратують, не були б такими, якби ми просто могли посміятися з них. Хороший сміх – чудова кнопка скидання, якщо хочете, вимикач.
За мотивами Бекі Гейлорди
