Відповідальні батьки переконані, що вони самі нітрохи не кращі, не вищі, але й анітрохи не гірші, не нижчі в людській гідності, ніж їхні діти.
1. Здорова самооцінка формується до 6-річного віку. Відповідальні батьки формують високий рівень самоповаги в дитині, любов та прийняття себе, без будь-яких умов, приймаючи дитину як іншу окрему особистість.
2. Відповідальні батьки говорять “моя дитина захворіла” або “вона пішла в перший клас”, а співзалежні говорять “ми перехворіли на кір”, “ми пішли нині в перший клас”. У слові “ми” немає сприйняття дитини як іншої людини, окремої від батьків. Це неповага до особи дитини. Позитивні послання, зауваження дуже сприяють високій самооцінці дитини.
3. Відповідальні батьки підбадьорюють дитину в тому, щоб вона сама робила вибір. Так формується навичка вирішення проблем.
4. Діти відповідальних батьків виростають упевненими у собі (це не те саме, що самовпевненими), з великими особистісними ресурсами, здатними приймати на себе відповідальність. Це стосується профілактики залежності, оскільки залежність (алкогольна, наркотична) – це хвороба безвідповідальності.
5. Якщо матері та батьки навчилися бути відповідальними батьками (а батьківству можна вчитися!), замість демонстрації своєї переваги над дітьми вони показують, як можна покладатися на себе. І діти вірять у свою компетентність.
6. Відповідальні батьки переконані, що вони самі анітрохи не кращі, не вищі, але й анітрохи не гірші, не нижчі в людській гідності, ніж їхні діти. Діти у подібних сім’ях виростають у впевненості своєї рівності з іншими по відчуттю власної гідності.
7. Взаємна повага – ось керівний принцип відповідальних батьків. І тоді батьки не влаштовують таких ситуацій, конфліктів, у яких діти почуваються винними. Постійне почуття провини не є соціально корисною емоцією, як вірить багато людей. Тільки дорослі люди, які не страждають від почуття провини, можуть поважати своїх батьків, поважати себе. Без почуття провини найкраще налагоджуються контакти з іншими людьми.
8. Діти відповідальних батьків довіряють іншим. Не дивно, що люди люблять їх.
9. Відповідальні батьки сміливо виявляють свою недосконалість перед дітьми (немає у світі досконалості!), Дотримуються реалістичних стандартів як для себе, так і для дітей. Батьки самі не залишають без уваги свої сильні сторони, свої реальні переваги і сфокусовані на сильних сторонах дітей.
Батьки терплячі і не дуже переймаються своїм іміджем батька або зразкової сім’ї перед іншими. Підтримка іміджу веде до втрати свого я. Точка відліку має бути всередині, а не зовні. Мало що скажуть інші. Важлива власна впевненість.
10. Діти відповідальних батьків фокусують увагу на конкретній життєвій задачі. У них немає страху, що не впораються, що на них чекає провал, як на це відреагують інші.
Діти схильні розглядати свої помилки як виклик собі, намагаються зробити те саме знову і знову з урахуванням уроку з помилок і досягають успіху. Молоді люди з таких сімей мають мужність випробувати себе за нових обставин.
11. Діти відповідальних батьків набагато більш терпимі до інших, ніж діти співзалежних батьків. Співзалежні батьки помилково вважають, що будь-яке бажання дитини має бути виконане (інша крайність – заборонено).
Часто я чула від батьків фразу:
“Дитина у мене на першому місці, вона для мене людина номер один, я сама у себе на десятому місці”.
Потрапляти в рабство до дитини також не варто. Це небезпечно, оскільки навчає дитину не поважати права інших. Це є небезпечне послання: бути егоцентричним – нормально.
12. Відповідальні батьки навчають своїх дітей власним прикладом того, що всі люди важливі, гідні, включаючи батьків. Усвідомлювати себе гідними людьми – означає не потрапляти у ситуацію, коли батьки стають ганчіркою, об яку діти можуть витирати ноги.
Бути відповідальним батьком – отже іноді говорити дитині “ні” і шанобливо ставитись до її “ні”.
Автор: Наталія Облакевич
