Мозок дитини відрізняється надзвичайною чутливістю до впливу ґаджетів. Часте використання електронних пристроїв згодом може стати причиною цілого ряду захворювань і розладів. Найпоширеніші діагнози — неврози, тик, заїкання, гіперкінези і навіть відставання у розвитку.
Нещодавно інтернет сколихнула новина: першим словом дитини стало ім’я голосового помічника Amazon. Замість традиційного «мама» або «тато» малюк вимовив «Алекса».
Варто починати панікувати чи все ж негативний вплив ґаджетів на здоров’я та розвиток дітей занадто перебільшено?
Потреба в телефоні
Здавалося б, такої проблеми не могло виникнути зовсім: маленька дитина не відчуває об’єктивної потреби використовувати електронні пристрої. З дитинства її до цього привчають батьки. Перегляд новин за кавою, фото в соцмережах з ранку, ділова переписка протягом дня. Вже в перші години після народження дитина знайомиться зі смартфоном, коли мама влаштовує їй фотосесію, щоб поділитися радістю з друзями і близькими.
Якщо в 2011 році (через рік після випуску iPad) тільки 10 % американських дітей у віці до 2 років використовували смартфони і планшети, у 2013 році ця цифра зросла в 4 рази, і показник продовжує неухильно рости.
Чи погано це? Звичайно, ні. Ми живемо не в печерах, і ґаджети вже давно стали необхідністю. Але якщо ми знайомимо дитину зі смартфоном, наше завдання — зробити так, щоб ця дружба була безпечною.
Чому смартфони викликають залежність?
Так, на жаль, використання гаджетів змушує наш мозок обманювати самого себе. В процесі активного використання смартфона або комп’ютерних ігор в організмі виробляється підвищена кількість дофаміну. Одним словом, дитина відчуває себе радісно і спокійно.
Наступного разу, відчуваючи занепокоєння, діти знову тягнуться до екрану: мозок починає пов’язувати його з отриманням задоволення. Неважко здогадатися, що з часом це входить у звичку і переростає в залежність.
Мислення нового покоління — кліпове
Не поспішайте звинувачувати дитину в неуважність і незібраність. Для початку перевірте, чи не багато часу вона проводить перед екраном.
Картинка на смартфоні або планшеті, звичайно, приваблює. А ще розсіює увагу. Посилання, ігри, мультфільми — всього одним клацанням можна змінити так багато картинок, вибирай не хочу.
Сучасні діти відчувають проблему з концентрацією на чомусь одному. Їм нудно сидіти нерухомо цілих 45 хвилин. На щастя, система освіти враховує особливості розвитку дитини. На зміну понятійному прийшло так зване кліпове мислення — здатність сприймати інформацію через ряд коротких яскравих образів. Тому сучасні школярі і студенти відмінно сприймають матеріал у вигляді презентації на слайдах.
Перевантаження сенсорної системи
Сенсорна система відповідальна за сприйняття сигналів (стимулів) з навколишнього або внутрішнього середовища. Головні її складові — слух, зір, смак, нюх і дотик. Вона дає можливість відчути звук, температуру, тиск та інші фізичні властивості предметів.
З екранів діти протягом короткого проміжку часу отримують занадто багато сигналів і стимулів. Перевантаження сенсорної системи загрожує такими наслідками, як роздратування, капризи, агресія, істерики.
Діти, активно застосовують планшети і телефони, насилу вчаться писати, страждає дрібна й велика моторика рук.
Синдром екрану
Термін синдрому електронного екрану ввела американський психіатр Вікторія Данклі. Недуга проявляється в порушеннях поведінки, настрою і пізнавального процесу, викликаючи гіперактивність або, навпаки, апатичність у дитини.
Тривожні симптоми з’являються після використання гаджетів протягом занадто тривалого часу. Причому показник «занадто» неможливо конкретизувати: одні діти починають вести себе неспокійно вже після 20 хвилин мультфільмів на планшеті, а інші спокійно можуть дивитися на екран протягом кількох годин.
Незалежно від серйозності проблеми і ставлення до діагнозу (багато хто сприймає його скептично) «електронна дієта», безсумнівно, піде дитині на користь: істерики стануть нечастими, поведінка — більш контрольованою, а сон — міцним.
Чому діти погано сплять?
Ґаджети сприяють погіршенню сну: дитина не хоче лягати спати, довго крутиться в ліжку і часто прокидається. Це пов’язано з тим, що через світло екрану блокується вироблення мелатоніну.
Перевірити вплив електронних пристроїв на сон дітей можна простим методом: відмовтеся від перегляду мультфільмів у другій половині дня. Експеримент слід проводити протягом хоча б 10 днів. Помітили зміни в кращу сторону? Значить, ви на правильному шляху.
Загроза для зору
В домі у деяких батьків немає паперових книг. Їх можна зрозуміти: електронні пристрої не збирають пил, не займають багато місця. Чим загрожує така, здавалося б, практична звичка?
По-перше, як ми вже говорили, світло від екрану негативно впливає на сон дитини. А по-друге, діти починають читати з вами (або хоча б розглядають картинки), і це негативно впливає на зір.
Погляд в одну точку на протязі тривалого часу вимагає постійного фокусування, що викликає напругу і втому очей.
Більше сидіння, менше руху
Гіпнотичне сидіння перед екраном, звичайно, не сприяє фізичній активності, необхідній для нормального розвитку дитини. Багато хто з нас змушений вести сидячий спосіб життя, який не є для людини природним, а тим більше для дитини.
Нефізіологічне (сутуле) положення сприяє розвитку захворювань спини. Це найгірша з усіх можливих поз для хребта. Тривале перебування в положенні сидячи збільшує навантаження на шийний і поперековий відділи. Це пояснюється просто: під час сидіння м’язи спини розслабляються і все навантаження йде на хребці.
Мультфільми і гри не повинні замінювати рухливих ігор та прогулянок на свіжому повітрі. Якщо дитина вже досить доросла, щоб використовувати електронні пристрої самостійно, потрібно суворо контролювати час, проведений «носом в екран».
Занадто багато іграшок
Дерев’яні іграшки — так люблять жартувати про своє дитинство багато хто з тих, хто давно виріс. Чому сьогодні дитину складно здивувати іграшкою?
Можливість зміни кадрів на екрані розпещує дітей: за 1 хвилину вони можуть побачити десяток яскравих кадрів, що набагато цікавіше за катання однієї іграшки по підлозі. Саме тому діти так люблять мультфільми, які при дозованому перегляді можуть сприяти розвитку, а при «передозуванні» — викликати ефект перенасичення.
Невелика кількість іграшок дозволяє ефективно зосередитися, розвиває творче мислення (дітям доводиться думати, чим себе зайняти), активізує увагу і пошукову активність. Малюк починає кидатися іграшками і просить включити мультик? Саме час зробити паузу.
А скільки часу проводить перед екраном ваша дитина? Чи спостерігаєте ви позитивні зміни в її поведінці і самопочуттї після електронної «дієти»?
