16 важливих показників розвитку дитини в перший рік життя

16 важливих показників розвитку дитини в перший рік життя

Важливо стежити за тим, щоб дитина в перший рік життя досягала необхідних показників розвитку

Матусі, у яких народжується перша дитина, хочуть скоріше побачити, як вона почне повзати, усміхатися, зіпнеться на ноги й заговорить. Однак мами не знають, чи вчасно дитина набуває необхідні навички.

Показники розвитку немовлят дають розуміння про те, у якому темпі вони ростуть і розвиваються. Батьки повинні ретельно стежити за цими показниками, щоб запобігти можливим розладам і відхиленням. Розгляньмо 16 важливих показників розвитку дитини в перший рік життя. Це допоможе вам усвідомлювати загальну картину становлення дитини й передбачати подальший розвиток подій.

Що таке показники розвитку дитини

Показники розвитку свідчать про те, що дитина здорова й розвивається в нормальному темпі. Дитина може одночасно досягати декількох показників.

Показники розвитку поділяються на когнітивні, фізичні, соціальні та емоційні. Найважливіші показники розвитку досягаються протягом першого року життя дитини.

16 важливих показників розвитку дитини в перший рік життя

Розгляньмо ключові показники нормального розвитку дитини протягом першого року життя.

1. Здатність тримати голову

  • Наприкінці першого місяця життя головним показником розвитку дитини є її здатність миттєво піднімати голову, лежачи на животі.
  • До кінця другого місяця діти можуть піднімати голову на 45 градусів, лежачи на животі. Їх м’язи вже досить сильні, щоб спертися на руки й тим самим ще більше збільшити простір огляду.
  • Дитина може вільно тримати голову до кінця четвертого місяця. У цьому віці вона здатна піднімати голову на 90 градусів, лежачи на животі, і може краще повертати голову, оскільки м’язи шиї в неї вже досить сильні.
  • До шестимісячного віку дитина вже практично повністю контролює рухи головою, може повертати її, щоб побачити предмети, нахиляти її, коли дитину намагаються посадити, підняти або коли її ставлять на ноги.
  • У віці семи місяців малюк повністю контролює рухи голови, вони стають плавними.

2. Здатність видавати звуки

  • У двомісячному віці дитина може аґукати.
  • Наприкінці третього місяця дитина починає сміятися й пищати, оскільки в цьому віці розвиваються її голосові зв’язки. Діапазон звуків, що їх видає дитина, зростає.
  • Немовлята починають лепетати до кінця четвертого місяця. Вони видають прості голосні звуки, такі як «а», «о» тощо.
  • Протягом наступних двох місяців діапазон звуків, що їх видає дитина, збільшується, і до кінця шостого місяця вона може видавати поєднання голосних і приголосних звуків. Наприкінці восьмого місяця дитина починає говорити «мама» й «тато». Але малюк не розрізняє змісту цих слів і довільно може називати так будь-кого з батьків.
  • Наприкінці дев’ятого місяця дитина намагається вимовляти слова, але її вимова далека від досконалості. У дванадцять місяців вона правильно каже слова «мама» й «тато», а також найпростіші односкладові слова ( «так», «ні», «дай»). Також вона використовує вигуки для вираження своїх емоцій.

Наступні декілька показників розвитку стосуються сфери рухової моторики дитини.

3. Перекочування

  • Чотиримісячна дитина перекочується зі спини на бік і з живота на спину. Дитина перекочується тільки в одному напрямку.
  • У шість місяців дитина може перекочуватися у двох напрямках: з живота на спину й назад на живіт.

4. Сидіння

  • Наприкінці другого місяця дитина може сидіти за допомогою батьків. Але тільки в чотири місяці вона здатна займати правильне положення сидячи за підтримки батьків: м’язи її шиї достатньо сильні, щоб запобігти різким рухам шиї.
  • За шість місяців дитина може сидіти без підтримки. У дев’ять місяців – самостійно займати положення сидячи й сидіти упродовж 7–10 хвилин.
  • У десять місяців дитина зазвичай сидить, а не лежить на животі, і це стає її природною позою. До кінця першого року життя вона здатна сідати з положення стоячи.

5. Повзання

  • Починаючи з другого місяця життя, дитина може піднімати голову та спиратися на руки. Згодом вона вдосконалює цю навичку, яка стає основою для повзання.
  • Діти починають повзати у віці 7–9 місяців. Така навичка максимально розвивається до кінця дев’ятого місяця. Повзання зміцнює м’язи дитини, створює основу для того, щоб дитина стала на ноги.

6. Підняття на ноги

  • Тримісячна дитина здатна частково тримати вагу свого тіла на ногах, коли батьки ставлять її.
  • У чотиримісячному віці дитина переставляє ноги, коли її ставлять на тверду поверхню. У шість місяців вона підстрибує на ногах, коли її підтримують батьки.
  • До кінця дев’ятого місяця дитина може стояти на одному місці, тримаючись за нерухомий об’єкт.
  • У 12 місяців дитина стоїть, не спираючись на сторонні предмети, але ще не може ходити. Однак, перебуваючи в стійкому положенні, вона намагається самостійно зробити кілька кроків. Це показник розвитку її великої моторики.

7. Перші кроки

Уміння стояти на ногах сприяє тому, що до кінця одинадцятого місяця дитина починає ходити з підтримкою батьків.

Після 12-ти місяців дитина пробує зробити перші кроки без підтримки батьків. Це головний показник розвитку дитини в перший рік її життя.

Наступні показники стосуються сенсорного розвитку дитини.

8. Сміх і посмішка

  • Перша посмішка дитини з’являється у віці двох місяців. До тримісячного віку дитина посміхається батькам і тим, хто виявляє до неї дружелюбність.
  • У чотири місяці дитина починає сміятися.
  • Коли дитина росте, вона починає посміхатися та сміятися в різних ситуаціях: коли бачить знайоме обличчя, улюблену іграшку, пляшечку з їжею або просто те, що здається їй смішним. У віці шести місяців вона посміхається, думаючи про щось.

9. Слух

  • Дитина чує з народження, тому вона заспокоюється, чуючи голоси своїх батьків.
  • Із двомісячного віку немовлята повертають голову до джерела звуків, іноді не зовсім точно.
  • До кінця третього місяця дитина може точно визначати місце розташування джерела звуку.
  • Шестимісячна дитина здатна не тільки бачити джерело звуку, а й реагувати на нього. Це важливий показник розвитку малюка. У дев’ятимісячному віці мозок дитини здатний краще обробляти звуки, тому дитині до снаги наслідувати звуки, які вона чує.
  • У 12-місячному віці в дитини вже добре розвинений слух. Тепер вона може розпізнавати кілька унікальних звуків і визначати голос знайомих людей.

10. Розвиток зору

  • Зір новонароджених дітей нечіткий, і діти не можуть сфокусуватися на тому чи іншому об’єкті. Яскраві кольори й контрастні об’єкти привертають їхню увагу. Великі об’єкти також викликають у них інтерес.
  • Наприкінці першого місяця дитина мимоволі дивиться на обличчя людей. Її все ще приваблюють яскраві об’єкти, що перебувають на відстані близько метра.
  • Протягом перших двох місяців життя дитини батькам може здаватися, що вона має косоокість. У дитини ще недостатньо розвинені м’язи, що підтримують очні яблука. Ця проблема зазвичай зникає до кінця другого місяця. Дитина може стежити за рухом прилеглих об’єктів і звертає увагу на обличчя.
  • До кінця третього місяця дитина координує зір із рухами рук. У неї розвивається сприйняття глибини простору.
  • У чотири місяці зір дитини правильно скоординовано з рухами рук. Дитина легко сприймає простір великої глибини. У неї розвивається стереоскопічний зір.
  • У п’ять місяців дитина здатна бачити на великій відстані. Вона може здалеку розпізнати знайоме обличчя. Дитина посміхається, коли бачить знайоме обличчя або предмет.
  • У цьому віці діти також мають гарне сприйняття кольорів – таке ж, як у дорослих.
  • У шість місяців дитина використовує зір для дослідження навколишнього світу. Координація зору й рухів у неї поліпшується завдяки тому, що вона недавно навчилася повзати.
  • У віці дев’яти місяців у дитини остаточно формується колір очей.
  • У віці одного року дитина бачить світ так само, як дорослі. Вона бачить безліч кольорів і відтінків, добре сприймає простір і може оцінювати шлях об’єкта, що рухається.

11. Нічний сон

  • Перші декілька місяців дитина буде спати однакову кількість часу вдень і вночі. Наприклад, немовлята до одного місяця сплять загалом до 16 годин на день – по 8 годин удень і вночі.
  • Час денного сну скорочується до шестимісячного віку. Тепер дитина спить 4 години вдень і 8–9 – уночі.
  • Коли дитина сягає віку дванадцяти місяців, час її денного сну зменшується до трьох годин, а нічного – зростає до одинадцяти.

12. Хапання

  • Новонароджені діти стискають кулачки, щоб схопити руку батьків, які гладять їхню долоню. Це називається хапальним рефлексом, його дитина має з моменту народження. Хапальний рефлекс також виявляється в тому, що новонароджена дитина намагається схопити пальцями ніг руку, яка гладить її по ступні. Така особливість не має практичного застосування і зникає приблизно в шість місяців.
  • У шість місяців дитина може взяти предмет з пласкої поверхні, використовуючи всі пальці.
  • Наприкінці семимісячного віку дитина бере маленькі предмети, використовуючи для цього подушечки великого та вказівного пальців.
  • У дев’ять місяців дитина здатна збирати дрібні предмети з поверхні за допомогою великого і вказівного пальців.
  • У 12 місяців дитина розвиває складні навички хапання предметів. Вона може хапати предмети, наприклад, великим і середнім пальцями тощо.

13. Вживання твердої їжі

  • Немовлята можуть їсти перемелену їжу з шести місяців, коли розвивається їхня травна система. У шість місяців дитина здатна сидіти й тримати голову, і це є передумовою до початку вживання твердої їжі.
  • До кінця сьомого місяця діти вміють пережовувати їжу й закривають рот після того, як їх годують із ложечки.
  • У вісім місяців дитина може кусати тверду їжу.
  • У дев’ять місяців дитині під силу брати шматочки їжі великим і вказівним пальцями. Це найкращий час, щоб почати вчити дитину користуватися столовими приборами.
  • Чим старшою стає дитина, тим менше в неї виявляється блювотний рефлекс. Це природний для дитини спосіб позбуватися твердих шматочків їжі, щоб не задихнутися. Дитина також краще контролює рухи язика, щелеп і відкриває рот, коли її годують із ложечки.
  • У 12 місяців дитина може самостійно їсти декілька страв. У цей період можна давати їй молоко та яйця.

14. Прорізування зубів

  • Першими в дитини прорізаються два нижні передні різці. Це відбувається в період 7–9 місяців.
  • Після цього, у віці 9–10 місяців, прорізаються верхні різці.
  • Нижні бічні різці прорізаються в 11–12 місяців, а верхні – у 12–13.
  • До кінця першого року в дитини прорізаються максимум 8 зубів: 2 верхні і 2 нижні передні різці; 2 верхні і 2 нижні бічні різці.

У перший рік життя в дітей також розвивається пізнавальна сфера.

15. Розвиток пізнавальної сфери

  • У віці двох місяців діти починають аналізувати навколишній світ: предмети, людей тощо.
  • У віці чотирьох місяців дитина досягає головного показника розвитку пізнавальної сфери, коли починає експериментувати з причинами й наслідками. Дитина виконує різні дії, щоб побачити наслідки й реакцію батьків.
  • У віці шести місяців у дитини розвивається цікавість. Дитина бере в руки різні предмети, розглядає їх, щоб зрозуміти, як вони влаштовані. У цьому віці дитина вперше реагує на власне ім’я.
  • До кінця семи місяців діти розуміють сталість об’єктів. Іншими словами, вони розуміють, що предмет не зникає навіть тоді, коли його ховають. Їм подобається гра в хованки й подібні ігри.
  • У віці восьми місяців дитина може утримувати увагу на об’єктах не більше ніж на три хвилини, але при цьому вона виявляє цікавість до предметів, які бачить навколо.
  • У віці дев’яти місяців дитина копіює жести й дії тих, хто знаходиться навколо неї. Це важливий показник розвитку дитини в перший рік її життя. До кінця десяти місяців дитина стає набагато розумнішою, ніж раніше. Наприклад, якщо ви заховаєте якийсь предмет у кімнаті, дитина легко зможе його знайти.
  • У 12 місяців дитина розуміє назви кількох предметів, які її оточують, і їх призначення. Наприклад, вона знає, що по телефону можна говорити з іншою людиною, приклавши трубку до вуха, а гребінець потрібний, щоб розчісувати волосся. Дитина вчиться в батьків, спостерігаючи за ними й повторюючи їхні дії.

16. Соціальний і емоційний розвиток

  • Новонароджені виявляють чутливе сприйняття відносно знайомих людей, зокрема, батьків. Наприклад, дитина може припинити плакати, почувши голос мами або коли вона візьме її на руки.
  • До кінця другого місяця дитина розуміє, що батьки про неї піклуються. Вона починає усміхатися людям, які постійно з нею взаємодіють (бабусі, дідусю, старшим братам і сестрам, які бавляться з нею).
  • У чотири місяці дитина любить гратися з людьми, посміхається їм, реагує на їхні дії. Вона плаче в певних ситуаціях: коли голодна, стомилася або відчуває біль.
  • У віці шести місяців дитина впізнає знайомі обличчя, а з незнайомими людьми почувається некомфортно. У цьому віці проявляються особливості характеру дитини. Вона може бути сором’язливою, дратівливою, спокійною або доброзичливою. Ці особливості пов’язані з її вродженим темпераментом.
  • У віці восьми місяців дитина розуміє, що батьки пов’язані з почуттям теплоти й безпеки. У 9–12 місяців діти відчувають тривогу через розлуку з батьками. Дитина багато плаче, коли батьки знаходяться поза полем її зору. У віці одного року діти відчувають страх перед незнайомими людьми. Вони беруть маму чи тата за руку, щоб почуватися комфортно. Однорічна дитина відмовляється піти на руки до незнайомої людини й погоджується, щоб її взяв на руки хтось, кого вона добре знає.

Будьте уважні в моменти, коли дитина досягає тих чи інших показників розвитку. Але водночас пам’ятайте, що кожна дитина індивідуальна, тому варто мати терпіння. Заняття та ігри з дитиною допоможуть їй вчасно досягти всіх необхідних показників розвитку. Тому грайтеся, взаємодійте з дитиною, допомагайте їй соціалізуватися. Це допоможе їй рости й розвиватися.

Джерело