З появою малюка батьки автоматично перетворюються на тренерів, вчителів, педіатрів, психотерапевтів, переговорників… Але у вихованні дітей є такі моменти, коли краще відійти убік та не втручатися. Ось 12 ситуацій, коли краще застосувати хитрий педагогічний прийом – “моя хата з краю, нічого не знаю”:
1. Коли діти щось відчайдушно ділять
Поки ваші чада не зіткнулися лобами, хапаючи один одного за волосся, краще не втручатися. Дайте їм можливість домовитися самим. Просто спостерігайте, щоб все проходило в рамках встановлених правил.
Не варто потурати молодшому, адже ви ризикуєте відростити пуповину, за яку він смикатиме в кожній аналогічній ситуації.
Коли діяти: якщо бачите, що ситуація зайшла в глухий кут або вони перейшли від словесного батла до фізичного.
2. Коли діти вкотре не справляються із завданням
Зрозумійте, що дитина навчається. А здобуття навички, незалежно від її складності – це процес непередбачуваної тривалості. Одне й те завдання дається всім дітям по-різному.
Кожна дитина – індивідуальна особистість зі своїм характером, швидкістю розвитку розумових процесів, темпераментом. Головне – ніколи не виконувати роботу за дітей. Завдання батьків – це навчити та спрямувати.
Коли діяти: коли настане час вказати на помилку.
3. Коли малюк 20 хвилин не може взутися, а ви дико поспішайте
Знову ж таки, дитина навчається. Якщо ви бачите, що малюк намагається, не здається і виявляє завзятість, то дайте йому час. Не підганяйте, не гнівайтесь і не кричіть.
Коли діяти: коли малюк подивиться на вас очима кота зі Шрека і попросить допомогти.
4. Коли він веде себе демонстративно
Це нормально, малюк промацує межу дозволеного, навчається маніпулювання та шукає способи чинення тиску. Якщо ви твердо прийняли рішення і не збираєтеся його змінювати, розслабтеся. Вийдіть із кімнати (відверніться), покажіть, що вам така демонстративна поведінка нецікава.
Коли діяти: у разі істерики. Постарайтеся переключити увагу дитини, щоб не зациклюватися на тому, що відбувається. Малюкам властиво накручувати себе, адже вони ще не вміють контролювати емоції.
5. Коли малюк малював на папері, а потім плавно перейшов на стіл та холодильник
Все нормально, а як інакше у малюка розвиватиметься об’ємне мислення та розуміння властивостей матеріалів. Тільки у процесі творчості. Зрозумійте, що для дітей все може бути полотном, всі матеріали для них однакові, незалежно від того, чи це шпалери, чи ваш паспорт.
Коли діяти: у випадках з паспортом та відвертим псуванням майна.
6. Коли малюк захотів змінити маршрут прогулянки
Намагаючись взяти управління процесом у свої руки, малюк навчається самостійності. Тим більше, що це його прогулянка.
Коли діяти: якщо побачили, що дитина втратила керування і не може зрозуміти, куди сама хоче піти. Ось тепер перехоплюйте ініціативу, акуратно спрямовуючи малюка.
7. Коли інші діти не беруть малюка у гру
Можливо, малюк не зміг домовитися і побіг до вас по допомогу. Якщо не хочете все життя вирішувати його проблеми, то не втручайтесь.
Коли діяти: якщо дитину не беруть грати і при цьому ображають (товстуном, очкариком, слабаком). Тут слід втрутитися і тактовно поставити кривдника (його батьків) на місце. Бракувало ще, щоб невиховані діти занижували самооцінку вашого малюка.
8. Коли малюк упав і чекає, щоб батьки його підняли
Нехай намагається вставати сам, а не привчається лежати і чекати, коли до нього кинуться на допомогу. Ви ж не будете все життя «піднімати» його. Це стосується будь-якої ситуації, коли дитина чекає, щоб батьки вирішили все за неї.
Коли діяти: якщо дитина попросила допомоги та навела вагомі аргументи, чому не може впоратися самостійно: не розумію алгебру – потрібні заняття з репетитором тощо.
9. Коли скаржиться на маму (тата) іншому з батьків
Тут малюк намагається зрозуміти, хто в домі головний. Він може грати на вашому статусі та інтересі. Якщо не погоджуєтесь з рішенням другої половинки, то обговоріть все з нею, а потім з дітьми, але тільки разом.
Коли діяти: якщо бачите явну несправедливість, але рішення має скасувати той з батьків, хто його прийняв.
10. Коли ставить перед собою нереалістичні завдання
Дитина вчиться розраховувати свої сили, як розподіляти час. Не лізьте, адже вчитися на помилках простіше.
Коли діяти: коли його помилки загрожують катастрофою.
11. Коли не хоче їсти суп (кашу, овочі, фрукти)
Нічого страшного не станеться, дитина не помре від виснаження. Зголодніє і попросить.
Коли діяти: якщо відмови стали систематичними та їх причина у хворобі чи психологічній проблемі.
12. Коли прийшов із явкою з повинною
Звичайно, вам захочеться відразу покарати, провчити маленького пустуна. Але думаєте було легко прийти та зізнатися?
Коли діяти: так, покарати варто. Але зробіть це обережно. Заздалегідь обмовте рамки дозволеного та ступінь відповідальності, яку дитина несе за провину. Отримав двійку – втрачає телефон на день і т.д. Створіть сімейний “кримінальний” кодекс.
