Катерина Перелісна
ПИСАНКА
Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої й нема.
Мамa тілки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала диву-пташку,
Віцім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсивала п’ять яєсь, –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодец!»
Я цю писанку, напевно,
Для Івана залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
Катерина Перелісна
ПИСАНКА
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Ми сьогодні рано встали,
Різні фарби готували:
Із цибулі, із кори,
З ягід, квітів і трави.
Гарна писанка у мене.
Мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць, –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець!”
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
Леся Храплива-Щур
ОДАРОЧКА МАЛЮЄ
Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори:
Півні, зорі, коні.
Кожне просить на писанці
Його написати,
Кожне хоче звеличати
Господнєє Свято.
Кожне каже: — На писанці
Я вже не віднині!
Мене здавна так писали
Та ще в Україні!
Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
В Велику Суботу!
Світпана Кузьменко
МАРИНЧИНА ПИСАНКА
Як весні раділа
Кожна людська хата, –
До людей зближались
Великодні свята.
Готувались люди –
І дорослі, й діти:
Як же то найкраще
Їх собі зустріти.
У Маринки мама –
Як усе до свята –
Вміє дуже гарно
Писанки писати.
І Маринка маму
Дуже попросила,
Щоб її писати
Писанку навчила.
Сіли мама й доня
Писанку писати.
І матуся доні
Стала повідати,
Що іде Великдень,
Зовсім недалечко.
І чому виходить
Писанка з яєчка.
А на ній всі знаки
Дихають віками,
Їх передавали
Дітям їхні мами.
Ось уже й Великдень
Зовсім недалечко.
У Маринки писанка
Вийшла із яєчка.
Леонід Полтава
ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ
Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла?
Намальоване гніздечко,
Ще й пташиночка мала!
Навкруги – барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки…
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки, –
Як весняні квіточки!
Леся Храплива-Щур
ПИСАНКА
Дівчинка:
Ой, писанко рідна,
Барвистая чічко,
Візьму тебе в церкву
В Воскресную нічку.
Ой, писанко люба,
Які в тебе взори:
То олені, півні,
Ялинки, то зорі…
Дивуюсь, любуюсь,
Та знати б хотіла,
Що кажуть ці взори?
Скажи мені, мила!
Писанка:
Ялинка зелена
І олень рогатий
Тобі пригадають
Зелені Карпати.
А хрест нагадає
Терпіння Господні;
Це так Україна
Розп’ята сьогодні…
А той безконечник
Біжить безконечно,
Бо правда не згине,
А житиме вічно.
Як півень запіє,
То ранок настане.
Отак Україна
З неволі повстане.
І зіркою-квітом
Усім засіяє
Ожидана воля –
Це добре я знаю!
Дівчинка:
Тепер розумію!
Не дармо же Мати
Мені наказали
Тебе шанувати!
Бо щастя віщуєш
Ти писанко-чічко
Посвячена в церкві
В Воскресную нічку!
Ніна Мудрик-Мриц
ПИСАНКА
Писанку писала
Під Великдень Настя,
Добирала гожі взори
Всім рідним на щастя.
Бабуні “церковці”,
Між ними куточки,
У куточках для дідуня
“Дубові листочки”.
Матусі “косицю”,
“Смерічки” для тата,
Тітці “зорі”, а для дядька
“Княгиня” чубата.
“Шовкових косичок”
Для сестрички трішки,
А братові-пустунові
“Баранячі ріжки”.
Подружкам з садочка
“Трилистки” в віконце,
Україні – в безконечник
Уплетене “сонце”.
Леся Храплива-Щур
ЗАЙЧИК ПИСАНОЧКУ НІС
Зайчик писаночку ніс
Через поле, через ліс.
Писанку писав він сам
На Великдень діточкам.
Спотикнувся він об гриб,
Писанка із рук лиш: стриб!
Плаче зайчик: скарб утік!
Впала писанка в потік!
Аж лелека-добродух
Бачить: плаче Довговух…
Полетів притьмом туди,
Витяг писанку з води.
А у клясі зранку рух:
– Гляньте, зайчик Довговух!
Із лелекою, не сам,
І з привітом школярам.
Навіть писанку приніс
Через поле, через ліс!
Володимир Таран
ПИСАНКА
В хаті на осонні
Сяду на ослоні.
Сяду я скраєчку —
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлю, потанцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочок, і поля.
Сильний і міцний дубок,
А на ньому — яструбок.
Буде в мене писанка —
Про Вкраїну пісенька.
Леонід Глібов
ПИСАНКА
Маленькії дітки, бувайте здорові,
На крильцях весни я прибув.
Збирайтесь послухать моєї розмови:
Я писанку вам роздобув.
Орлята-синочки, чечіточки-дочки,
Цілісіньку ніч я не спав,
Мережечки всякі, кругом поясочки
Та ще й золотцем малював.
Чудове яєчко, маленький замочок
У дверечки я приладнав,
Не простий білочок, не круглий жовточок
Всерединку я заховав.
Лежать там рядочком дві Божії квітки –
То розум і правда свята.
У першую квітку – голівку вбирайте
І добренько буде вам жить,
А другу до серденька ви прикладайте,
І будуть вас люди любить.
Дмитро Чередниченко
РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Гривастого коника
Намалюю.
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Соловейка-любчика
Намалюю.
А сопілка буде грати,
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько –
Славно танцювати.
Степан Жупанин
ПИСАНКИ
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п’ятій – рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
Iгор Калинець
ПИСАНКИ
Виводить мама дивним писачком
по бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
iз цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах i корi,
на веснянiм i на осiннiм зiллi —
i писанка оранжево горить
у фiлiграннiм сплетi лiнiй.
То вже вона, як дивовижний свiт,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квiти у росi,
оленi бродять в березневiм соцi.
I стилiзованi сплiтаються сади
у маєвi густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
I я поплив у свiт дитячих мрiй
на бiлi колисковi оболонi …
Котились писанками iзгори
яснi сонця у маминi долонi.
Олександр Олесь
ПИСАНКА
Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Щоби моїм убранством
Втішалися малі,
Мене кладуть на свято
На пишному столі.
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.
Марійка Підгірянка
ПИСАНКИ
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски,
А я куплю собі краски.
Спишу писанки.
Розпишу я на писанках
Квітки, ялички,
Розмалюю, роздарую
Межи сестрички.
А братові маленькому
Дам писанки дві,
Щоби ними карбулявся
В шовковій траві.
Анатолій Камінчук
ПИСАНКА
Українська писанка,
Як дитяча пісенька,
Як бабусина казка,
Як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку
І розмалюю яєчко.
Хрестик, зоря, віконце –
І стане воно, мов сонце.
Віктор Терен
ПИСАНКИ
В хаті на осонні
Сяду на ослоні.
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлику, танцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочок, і поля.
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
Буде в мене писанка
Про Вкраїну пісенька.
Анатолій Крат
ПИСАНКА
Я
З-за
Столу
Не вставала,
На яєчку малювала
Роду нашого святиню –
Українську берегиню.
Гарна писанка
У мене, бо вона
Для тебе,
Нене!
Іванна Савицька
НАЙКРАЩА ПИСАНКА
Пише писанки бабуня,
пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.
І бабуня так говорить,
так і мама каже так теж.
– Правда, таточку? – питаю.
Він відказує: – Авжеж.
Навіть котик щось муркоче,
видряпавшись на вікно.
Певно, він сказати хоче,
що заслуга тут його,
бо на писанку барвисту
лапку мокру він поклав
і доріжку свіжу й чисту
необачно попсував.
Пише писанки бабуня,
Пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.
Яна Яковенко
ПРО ПИСАНКИ
Ми сьогодні рано встали,
Різні фарби готували:
Із цибулі, із кори,
З ягід, квітів і трави.
У курей рябеньких
Яєчка біленькі
Обережно збирали,
Повні кошики набрали.
Чисто в хаті прибирали,
Рушниками прикрашали,
Умивалися на ґанку,
Одягали вишиванку.
Що це, що за метушня?
Вся зібралася рідня:
Дід, бабуся, мама, тато –
Писаночки малювати.
Всі беремося до діла:
Ось червона, щоб раділи,
Щоб росли як із води –
Синю фарбу набери.
Жовта фарба на врожай,
А зелена-то життя.
Буду писанку котити,
Щастя-долю ворожити.
Вийди-вийди сонечко
На дідове полечко
Травонько-муравонько, зеленись,
Золотому сонечку поклонись.
Лийся-лийся дощику,
З чарівного горщику.
Розцвітайте, ружі-маки,
Щоби щастя-долю мати.
Наталя Карпенко
ПИСАНКА
В мене писанка нова народилася,
Моя писанка нова покотилася.
А на писанці – і ружі, і промені,
І калина, і пташки намальовані.
Великодній оберіг
Покотився на поріг.
Сестро, писанку бери
І до кошика клади.
В мене писанка нова народилася,
Моя писанка нова покотилася.
А на писанці – і коні, і олені,
І листочки, і гілки намальовані.
Великодній оберіг
Покотився на поріг.
Брате, писанку бери
І до кошика клади.
Юлія Хандожинська
ПИСАНКА ПИСАЛАСЯ
Писанка писалася,
До сонця христувалася,
З молитви бабусі,
З-під пензля матусі,
Колір вибирала,
Вибирала вроду,
Українська писанка –
Берегиня роду.
Тетяна Винник
ПИСАНКА
Розмалюю писанки власними руками –
Для бабусі, дідуся, тата і для мами!
Намалюю сонце, вранішню зорю –
Розкажу я світу, як його люблю!
Намалюю птаха – символ охоронця,
Божого посланця нашого віконця.
Намалюю гілку – у бруньках рослину,
І спіраль – як символ миті й часоплину.
Намалюю оленя – символ допомоги,
Рятівник безстрашний у шуканні Бога.
Намалюю коника – символ руху сонця,
Що несеться небом в шатах віроносця.
Намалюю квіти – радісних дітей,
Рибу – для здоров´я й усмішок людей.
Лист дубовий жовтий – подивитись любо,
Щоб було здоров´я міцне, як у дуба!
Ігор Січовик
ЧАРІВНЕ ЯЄЧКО
Знесла курочка яєчко –
Звичайнісіньке, просте.
На столі кладе скраєчку:
– Завтра з братиком з’їсте.
Я яєчко не розбила –
З нього писанку зробила.
Вже яєчко не просте –
А як сонце – золоте.
І мені сказала птиця:
– Ти, Оленко, – чарівниця!
Великдень, вірші для дітей
Роман Завадович
ПОДАРУНОК
Дивне диво, диво з див:
Хтось яєчко загубив
І не в місті, не в селі,
А під лісом у траві,
І не біле — кольорове.
Звірі й птиці із діброви —
Жаби, миші, круки й сови,
Білка, вовк, ведмідь і лис —
Всі посходились під ліс.
«Що воно таке?» — питають,
Вгадують і не вгадають.
Кажуть: «Щоб це не було,
Передаймо у село
Подаруночок на свята
Чемним хлопцям і дівчатам!»
Зайчик кошика узяв,
Писанку туди поклав
І утішно попід ліс
Дітям писанку поніс.
