Милозвучні і веселі різдвяні вірші
Новий рік уже на порозі, а за ним і Різдво не забариться — зашарівшись, легенько постукає в двері. Але створити чудовий святковий настрій можна вже зараз.
Під образом – сіно,
На образі – свічка.
На всю хату пахне
Смачна паляничка.
На радість дорослим,
На втіху малечі
Іде до вас в гості
Святий добрий вечір.
Христос ся рождає!
На столі — свята вечеря,
вся родина за столом.
Відчиняє ангел двері
позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
з білим ангелом летить.
(Надія Гуменюк)
СВЯТВЕЧІР
Діти з-за порога,
Діти з-за одвірка
Дивляться на небо,
Чи не сходить зірка.
Блисне перша зірка
Сяйвом променистим, –
Мати всіх запросить
До вечері сісти.
Виглянь, виглянь, зірко,
Ми тебе чекаєм
Вечеряти з нами
За старим звичаєм.
(Марія Хоросницька)
Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стрічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
“Божий Син родився!” –
Усіх сповіщала.
Стукала у вікна:
“Відчиняйте двері,
Дозвольте співати
Вам на Святвечері”.
Назустріч Колядці
Вибігали діти
Очі в них, мов зорі,
Усмішки, мов квіти.
Тремтить сніжинка на порозі,
зоря сіяє над селом.
Святвечір квітне на морозі,
так пахне сіном під столом…
А у світлиці жде бабуся.
Вже ніч засвічує звізду.
Несуть Ангели на обрусі
кутю і вічну коляду.
Воскову свічечку, як долю,
засвітить мати на столі.
В цю мить не стане в світі болю
і просвітліє на землі.
(Володимир Присяжний)
СВЯТВЕЧІР
Тиша в хаті, свічечка горить,
Вся родина за столом сидить.
На покуті — дідух з колосків,
Що зібрали наприкінці жнив.
На столі — 12 страв пісних,
І кутя — найголовніша з них.
Ось і перша зірочка зійшла…
І сім’я вечерять почала,
Помолившись і згадавши всіх,
Тих, кого нема серед живих…
На Святвечір дома вся сім’я,
А оселя чиста, аж сія!
Ждуть Різдва дорослі і малі,
Щоб приніс Ісусик мир землі!
(Тетяна Строкач)
НА СВЯТВЕЧІР
На Святвечір у кутю
Чари добрі покладу:
Мед солодкий – то на щастя,
Мак дрібненький – на багатство,
На здоров’я всім – горіхи,
Вишні стиглі – то для втіхи.
А зерно – життя, що знову
Відродитися готове,
Наш зв’язок із древнім родом,
На достаток і на згоду.
З яблук наварю узвару,
Щоб тікали з хати чвари.
До Святвечора готові:
Страв дванадцять на соломі.
Кіт рудий стрибнув на лаву:
“Почастуйте пирогами!”
(Аліса Коломієць)
ДІДУХ
Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.
Василь Слапчук
КУТЯ
Може, тому,
Що з медом, з маком…
Може, тому,
Що на порі,
В народі всім кутя до смаку,
Найбільше,
Звісно, – дітворі!
Борщі ми сьорбаєм
Частенько,
Нерідко кашу
І куліш…
Кутю смачну
І солоденьку
Їмо два рази в році лиш!..
На вечір,
Що святим зоветься,
Й на щедрий вечір, –
Ось і все!
Хоч як опісля
Заманеться –
Матуся більш
Не принесе!
Такий звичай –
Поважна справа.
Додати хочеться лишень:
Кутя –
Це надзвичайна страва
Кутю ми їли б кожне день!
Колядка
У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!
(Марія Хоросницька)
