Загадки, скоромовки та вірші про зиму

Загадки, скоромовки та вірші про зиму

Ось і наступила найбільш очікувана пора року діток і багатьох дорослих. Час, коли всі мимоволі починають вірити у диво, чекати снігу і веселих свят. Природа теж відчуває прихід зими: землю сковує мороз, майже всі дерева вже стоять без листя, а лісові звірі одягаються в теплі кожушки чи впадають у сплячку.

Гарним способом ознайомлення діток з зимовими турботами і змінами в природі є використання загадок, скоромовок та поетичних творів. До того ж, вони тренують пам’ять, збагачують словниковий запас, розвивають мислення і мовлення дитини.

Тому сьогодні пропонуємо вам добірку цікавих забавлянок про зиму і її сезонні явища.

І. ЗАГАДКИ

Мабуть, немає жодної дитини, яку б не зацікавив процес відгадування загадки. Адже це весело й цікаво. А ще — корисно для розумового розвитку.


Раптом в лісі посвітліло,
Стало всюди чисто й біло.
А тепла чогось нема.
Це прийшла до нас…
(Зима)


Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє — коли це буває?
(Взимку)


Кружляє ніжний білий пух,
Міняє зайчик свій кожух.
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички.
Ведмідь в берлозі вже дріма…
Яка пора, скажіть?..
(Зима)


Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі.
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?
(Зима)


Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
(Грудень)


Новий рік розпочинає,
Зі святами привітає,
Діток щедрувати водить,
На ялинці хороводить.
(Січень)


Із морозом бешкетує,
Сніговіями лютує.
Бо, напевно, добре знає,
Що зима уже минає.
(Лютий)


Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають,
І малюночки зникають.
(Мороз)


Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто…
(Сніг)


Він легкий, неначе пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м’який-м’який,
І холодний, і блідий.
З’їсть його весною сонце.
Хто скоріш вгадає —
Що це?
(Сніг)


На долоню зірка впала,
Я дмухнув — вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона…
(Сніжинка)


У небі їжачки літають,
А візьмеш в долоньки — тануть.
(Сніжинки)


Для пташок у цій хатинці
Є завжди смачні гостинці.
Сойки, снігурі, синички —
Всі летять до …
(Годівнички)


Зимно стало дуже-дуже,
Аж замерзли всі калюжі
І за щічки щипле хтось.
То прийшов Дідусь…
(Мороз)


Росте вона холодною зимою,
Росте вона додолу головою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче і розтане.
(Бурулька)


Взимку скляр прийшов на річку
Наче склом накрив водичку.
Бавитися там не слід —
Бо крихкий на річці…
(Лід)
Автор — Юлія Турчина


Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
(Лижі)


У зимову веселу пору
Ми — кращі друзі дітвори.
Вивозять діти нас на гору,
А ми веземо їх з гори.
(Санки)


Зроблений зі снігу,
В нього ніс — морквинка.
Нас розвеселяє
Він біля будинку.
До морозу й вітру
Цей товстунчик звик.
Від тепла і сонця
Тане…
(Сніговик)


Ой, немає їм ціни!
По льоду біжать вони —
Швидконогі…
(Ковзани)


Невеличкі дві хатини,
В них м’які і теплі стіни.
По п’ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
(Рукавички)


З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік —
Так приходить…
(Новий Рік)


Що за гостя в нас така:
І зелена, і струнка,
Зірка сяє угорі,
На гіллячках —ліхтарі,
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки і горішки.
(Новорічна ялинка)

Можна також запропонувати дитині вигадати загадку про зиму самостійно або з вашою допомогою. Гадаємо: їй сподобається така ідея.

ІІ. СКОРОМОВКИ

Під час промовляння скоромовок логопеди радять батькам і педагогам звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова повільно та чітко, правильно вимовляючи складні звуки. Коли діти почнуть гарно вимовляти кожен звук, можна вже виконувати скоромовки в більш швидкому темпі.

Щоб перетворити процес промовляння у гру і потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:

пошепки-повільно;
тихо-трішки швидше;
голосніше-ще трішки швидше;
дуже голосно-дуже швидко.
Можете при цьому «диригувати» рукою, показуючи різні рівні (знизу вгору чи навпаки), а дитина буде з відповідною силою голосу вимовляти звуки.

Доцільно також навчати дітей промовляти скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо.


Взимку біла вся земля,
Ковзани бере маля.


Завірюха залетіла,
Замести усе хотіла.
Загула, заметушилась,
За пагорби зачепилась.
(Юлія Хандожинська)


Біла ковдра землю вкрила,
А озера — біла крига.


Ген стрибають на морозі
Три ворони на дорозі.
За скоринкою погнались,
На все горло розкричались.


Притрусив сніжок стіг сіна
І санчата притрусив.
Уже снігу — по коліна,
А він сипле з усіх сил!


А тим часом спритний Гриць
Годував з руки синиць.


Ніс сміхунчик сміху міх —
сміх розсипався на сніг.
(Володимир Лучук)


Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.


Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.

Також пропонуємо вам під час прогулянки з дитиною роззирнутися навкруги, прислухатися до рипіння сніжку під ногами, завивання вітру в кронах дерев, перегукування птахів, і спробувати вигадати власну скоромовку.

А ще можна влаштувати Домашній фестиваль скоромовок: вивчайте скоромовки разом, а потім влаштуйте змагання — хто кого перескоромовить.

ІІІ. ВІРШІ


Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
(Платон Воронько)


Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
(Любов Забашта)


Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка.
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
(Леонід Куліш-Зіньків)


Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
(Володимир Кленц)

ЗИМА
Одяглися люди в шуби,
натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
сосни в і нею застигли.
І під кригою на дні
сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
в земляній м’якій постелі,
де немає світла дня,
причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці –
спить вона, мов па перинці,
й тихо снить хороші спи
про веселі дні весни.
(Наталя Забіла)

ЗИМА ОСЬ-ОСЬ ПРИЛИНЕ
Пов’яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.
Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.
В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.
Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.
Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.
(Дмитро Мегелик)

ВИПАВ СНІГ
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!
(Наталя Забіла)

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
— грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
(Максим Рильський)

ОЙ, ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
(Грицько Бойко)

ЯЛИНКА В ДИТСАДКУ
Сьогодні в нас ялинка
В дитячому садку.
Засніжена хатинка
Під нею у кутку.
В хатинці на порозі
Снігурочка сама.
А Дідуся Мороза
На святі ще нема.
І ми, немов сніжинки,
Кружляєм у танку,
Ми пісню круг ялинки
Співаємо дзвінку:
— Мети, мети, метелице,
Лети, лети, сніжок!
Хай Діду пухом стелиться
Дорога в дитсадок.
(Коломієць Тамара)

СІЧЕНЬ
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою.
І рік новий почнеться враз
І з нами привітається.
З нових ялинкових прикрас
В нас січень починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо —
Самі ж володаря зими
Ми січнем називаємо.
(Андрій М’ястківський)

СВЯТВЕЧІР
На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить
(Надія Гуменюк)

Джерело